Інформація про нібито плани Верховної Ради знести понад 30 тисяч так званих «хрущовок» в Україні не відповідає дійсності. Про це в ефірі «Ранок.LIVE» заявила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк.

За словами Шуляк, цифра понад 30 тисяч стосується загальної кількості аварійних багатоквартирних будинків, зафіксованих ще у 2019 році. До цього списку входять будівлі різних періодів зведення, зокрема будинки, збудовані до 1919 року, а не лише «хрущовки». Серед аварійних є навіть новобудови 2010-х років.

«Це неправда. Не читайте ці новини. Це хтось із журналістів розповсюдив неправдиву інформацію», — наголосила нардепка.

Вона додала, що ухвалений у першому читанні законопроєкт про реновацію не передбачає примусового чи масового демонтажу житлового фонду. Натомість місцева влада має розробити чіткі механізми ремонту, реновації та реконструкції застарілих будинків із залученням приватних інвесторів. Закон також врегульовує порядок ухвалення таких рішень органами місцевого самоврядування.

«Спростуймо: ніхто не буде в Україні зносити 30 тисяч будинків і будувати там нове житло. У нас немає грошей, щоб дати житло нашим ВПО», — підсумувала Шуляк.

Раніше народна депутатка пояснювала, що тисячі радянських «сталінок» і «хрущовок» перебувають в аварійному стані та не відповідають сучасним стандартам безпеки, але їхня доля досі невизначена. Ще до повномасштабної війни у першому читанні ухвалили законопроєкт, який передбачає комплексне оновлення житлового фонду з урахуванням енергоефективності та технічного стану будівель.

Мінрегіон пропонував замінити застарілий закон 2006 року, який блокував процеси через вимогу 100% згоди мешканців, і знизити цей поріг до 75%, а також залучати приватних інвесторів.

Однак через війну реалізація знесення чи реконструкції застарілих будинків ускладнюється. Місцеві бюджети спрямовують кошти на більш нагальні потреби, а питання масової реновації відкладається до сприятливіших умов. Водночас великим містам рекомендовано розробляти програми реновації, щоб бути готовими до їхнього запуску, коли це стане можливим.