У Польщі поширена традиція зводити навколо приватних садиб міцні, іноді майже оборонні паркани, навіть якщо сам будинок є доволі скромним. Ця особливість часто дивує громадян інших країн Європейського Союзу, зазначає видання wp.pl.

Проїжджаючи новими житловими кварталами поблизу Варшави, Кракова, Любліна чи Вроцлава, можна помітити, що навіть невеликі будинки оточені високими металевими або бетонними огорожами з автоматичними воротами, відеодомофонами, камерами та системами освітлення. Такий вигляд парканів різко контрастує з практиками інших розвинених країн.

Для порівняння, у Італії межі ділянок часто позначають старими кам'яними мурами, живоплотами або простими сітками. У Німеччині, Данії, Нідерландах і Великій Британії огорожі зазвичай нижчі та відкритіші. У багатьох американських районах передня частина подвір'я взагалі не має паркану, а приватність забезпечують лише задні двори.

Як повідомляє wp.pl, історично паркани у Польщі мали практичне призначення — захищати ділянку від тварин. Однак після Другої світової війни у країні сформувалася специфічна культура ставлення до власності, де будинок став символом успіху, а зведення міцного паркану — фінальним акордом будівництва. У 1990-х роках, з переходом до ринкової економіки, популярними стали масивні бетонні огорожі з декоративними елементами, що демонстрували статки власника.

"Поляки не шкодують коштів на огорожі. Адже паркан не лише визначає межі ділянки. Він має захищати, приховувати та підвищувати престиж. Часто він має 'виглядати' презентабельно", — наголошують автори публікації.

Сьогодні культура парканів у Польщі змінюється: замість бетону 1990-х років популярні металеві палісадні конструкції, ламельні огорожі, панельні системи, композитні матеріали та живоплоти. Все частіше паркани інтегрують із технологіями "розумного будинку". Проте польські паркани й досі викликають здивування у західних європейців.

Автори публікації радять не перетворювати приватні будинки на фортеці і нагадують, що огорожа має бути насамперед функціональною, а не засобом демонстрації соціального статусу. "Тож, можливо, варто взяти приклад з італійців і підійти до паркану трохи стриманіше? Паркан не обов'язково повинен розповідати всій околиці про статус власника. Він повинен захищати приватність, бути міцним і зручним, але не обов'язково нагадувати оборонну стіну", — йдеться у матеріалі.

Як повідомляв УНІАН, у Великій Британії популярністю користуються хвилясті цегляні паркани, особливо в графстві Саффолк. Вони є довговічними та економічно вигідними, хоча й потребують складнішого догляду за травою біля них. Такі паркани будують уже не одне століття.