У Вашингтоні розгортається процес, який має ключове значення для України: Конгрес США все активніше ставить адміністрації Дональда Трампа незручні питання щодо політики стосовно Росії. Зокрема, американські законодавці цікавляться, чому від України вимагають поступок заради миру, тоді як Росія продовжує отримувати економічні ресурси для ведення війни.

Як повідомляє Obozrevatel, це вже не просто суперечка між демократами та республіканцями, а питання американських національних інтересів. Сенатор Крістофер Кунс нагадав, що Україна свого часу відмовилася від третього у світі ядерного арсеналу в обмін на гарантії США щодо її суверенітету та територіальної цілісності. Через понад тридцять років світ побачив, наскільки вразливою є міжнародна система безпеки, якщо агресору дозволяють порушувати міжнародне право силою.

Сенатор Кунс підкреслив, що сьогодні Україна не лише захищає власну територію, а й стримує Росію — державу, яка підтримує Іран, співпрацює з іншими противниками Заходу та веде війну, наслідки якої виходять за межі українських кордонів. Він поставив пряме питання: як можна вимагати від України миру, якщо агресор не позбавлений можливості фінансувати війну, особливо коли доходи від російської нафти залишаються основним джерелом фінансування військової машини РФ.

"Мир не може будуватися шляхом покарання жертви та економічного заохочення агресора", — наголошують американські сенатори.

7 серпня Сенат США переважною більшістю — 86 голосів проти 11 — підтримав масштабний законопроєкт щодо санкцій проти Росії та тих, хто купує її енергоносії. Це стало важливим сигналом: за жорсткішу політику щодо Кремля виступають не лише демократи. У Конгресі сформувалася двопартійна група політиків, які переконані, що Росію не можна змусити припинити агресію, залишаючи їй фінансові ресурси для продовження війни.

12 серпня сенатори Крістофер Кунс і Елізабет Воррен вимагали від адміністрації пояснень, чому призупинено подальше посилення санкцій проти компаній і банків, які допомагають Росії обходити обмеження. Це вже не кулуарна дискусія, а відкритий виклик політиці Білого дому.

Що далі

3 листопада може стати днем політичного перелому: цього дня американці обиратимуть новий склад Конгресу. Переобираються всі 435 членів Палати представників і 35 сенаторів, а новий Конгрес розпочне роботу у січні 2027 року. Нині республіканці контролюють Сенат з перевагою 53–47, а їх більшість у Палаті представників також мінімальна. Тож результати виборів можуть суттєво змінити баланс сил у Вашингтоні.

Якщо демократи отримають контроль над обома палатами, можливості адміністрації Трампа проводити політику умиротворення Кремля значно звузяться. У Конгресу з’являться додаткові важелі впливу:

  • бюджет,
  • санкції,
  • контроль за їх виконанням,
  • розслідування,
  • міжнародні зобов’язання.

Найважливіше — можливість формувати законодавчу політику, яку президент не зможе ігнорувати. Тому Україні варто співпрацювати з усіма американськими політичними силами, які виступають за міжнародне право, демократію та безпеку, не чекаючи листопада. Адже якщо політичний баланс у Вашингтоні зміниться, Кремлю доведеться рахуватися не лише з позицією Білого дому, а й з Конгресом, який може сказати: досить фінансувати агресію — настав час відповідати за неї.