15 вересня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід для Єлизавети Івахненко у справі, відомій як «Карфаген». Про це повідомила громадська організація Transparency International Ukraine.

Захист Івахненко оскаржував рішення суду першої інстанції, ухвалене 7 вересня 2026 року, однак апеляція не задовольнила скаргу. Адвокати просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання або домашній арешт із електронним браслетом, а також зменшити суму застави, наголошуючи, що визначена сума не відповідає майновому стану підозрюваної. Крім того, сторона захисту клопотала про дозвіл Івахненко на спілкування з матір’ю та молодшим братом, що наразі обмежено умовами тримання під вартою. За словами адвокатів, розмір застави у шість разів перевищує офіційні доходи Івахненко, які становлять 3 388 159 гривень. Сама Івахненко заявила, що її доходи задекларовані: у 2020–2025 роках вона отримала від контрагентів 3 388 000 гривень, а як ФОП у 2025 році — близько 7 мільйонів гривень, також підтвердила наявність нежитлового приміщення вартістю приблизно 7 мільйонів гривень. Вона підкреслила, що надавала юридичні та консультаційні послуги, а також займалася перевіркою сайтів.

"Я надавала юридичні та консультаційні послуги, а також займалася перевіркою сайтів", — сказала Івахненко під час виступу в суді.

Підозрювана заперечила свою причетність до злочинної організації та заявила про невинуватість, наголосивши: «Я нічого не знала про існування злочинної організації». Водночас прокурор стверджував, що Івахненко вчиняла дії, спрямовані на перешкоджання слідству, зокрема приховувала майно та видаляла фотографії з Мадрида у соціальних мережах.

Відтак Івахненко й надалі перебуватиме під вартою у слідчому ізоляторі, доки не буде внесено повну суму застави — 20 мільйонів гривень. Суд залишив чинним рішення про утримання Івахненко під вартою, але передбачив альтернативу у вигляді внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.

За інформацією Transparency International Ukraine, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють керівника одного з підрозділів Офісу Генерального прокурора Сергія Кропиву та його спільників, серед яких і Єлизавета Івахненко (також відома як «Муза»), у створенні злочинної організації. За версією слідства, ця група організувала системне отримання хабарів від шахрайських кол-центрів і легалізувала понад 89,9 мільйона гривень, здобутих злочинним шляхом.

4 вересня НАБУ та САП заявили про проведення спецоперації із викриття цієї організації, яку, за їхніми даними, створили у 2025 році. У справі раніше повідомлялося про обшуки у посадовців Офісу генерального прокурора та Одеської ОВА. За даними ЗМІ, НАБУ та САП розслідують можливе «кришування» мережі кол-центрів, які виманювали гроші, а також затримали заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву.

У справі підозрюють п’ятьох осіб. Їм інкримінують статті 255 (створення, керівництво злочинною організацією, а також участь у ній) та 209 (легалізація (відмивання) майна) Кримінального кодексу України.

За даними слідства, однією з ключових фігуранток стала 24-річна одеситка Єлизавета Івахненко, яка фігурує у матеріалах під псевдонімом «Муза». Івахненко була близькою до заступника начальника департаменту ОГП Сергія Кропиви, якого слідство вважає керівником угруповання. Публічно їхні шляхи перетиналися на форумі «Синергія Півдня» у травні 2025 року, а вже в липні того ж року Івахненко зареєструвала ФОП у сфері права. Вона також обіймала посаду заступниці декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Одеської юридичної академії, навчаючись в аспірантурі. У 2025–2026 роках у власності Івахненко та її родини з’явилися коштовний автомобіль, нерухомість у Києві та Одесі. На аудіозаписах НАБУ «Муза» обговорює з іншими фігурантами дороге майно, брендові речі та коштовності. ЗМІ та антикорупційні організації підтвердили збіги між деталями на плівках і фотографіями в соцмережах Івахненко.