Кремль навряд чи погодиться на взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, ймовірно, відмовившись від ідеї енергетичного перемир’я. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
25 вересня президент Росії Путін заявив, що Україна нібито наполягає на припиненні далекобійних ударів по енергетичних об’єктах. Водночас він підкреслив, що Україна "повинна відчути" наслідки російських атак.
За даними ISW, російські війська у 2026 році не досягли очікуваних територіальних результатів. Від березня їхні чисті територіальні здобутки залишаються майже нульовими, тоді як українські сили проводили контрнаступальні дії на окремих напрямках. На цьому тлі Кремль може дедалі більше покладатися на далекобійні удари по тилу та критичній інфраструктурі України, намагаючись посилити тиск поза межами фронту.
"Путін навряд чи погодиться на припинення ударів по енергетиці, якщо воно обмежуватиме можливості Росії проводити зимову ударну кампанію", — йдеться у звіті ISW.
Аналітики ISW також не очікують значного прогресу в переговорах або готовності Кремля до суттєвих поступок до завершення російської далекобійної кампанії взимку 2026–2027 років.
Що відомо про енергетичне перемир’я
Ідея енергетичного перемир’я передбачає взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії. Україна раніше заявляла про готовність до такого кроку за умови взаємності з боку Росії. Росія та Україна вже обговорювали можливість обмеження ударів по енергетичних об’єктах, однак повноцінної домовленості досягти не вдалося.