Морське дно біля узбережжя Тайваню змінилося після встановлення вітрової електростанції "Формоза", де водолази протягом восьми років досліджували вплив сталевих опор турбін на місцеву екосистему.

За даними Ecoportal, раніше морське дно в цьому районі було бідним на укриття та їжу для риб, оскільки переважали піщані простори без природних структур. Вітрові турбіни не проектувалися як штучні рифи, але їхні вертикальні сталеві колони та захисні валуни навколо основи стали єдиними об’єктами, які нагадують стрімкі скелі, до яких пристосувалися рифові види.

Першими колонізаторами стали безхребетні — ракоподібні, губки, корали, які прикріпилися до опор. Вони створили багатошарове середовище для креветок, крабів, щіткових черв’яків і молюсків. Ця нова харчова база привабила морських равликів і зірок, а згодом і риб, зокрема груперів, луціанів та омарів, які почали використовувати опори для харчування та нересту.

Вчені спостерігали за розвитком цієї спільноти з 2017 року, регулярно повертаючись до тих самих опор з аквалангом і дослідницьким обладнанням. До 2025 року на опорах вітрових турбін оселилося 86 видів риб, які раніше не фіксувалися в цьому районі. Порівняння з поблизу розташованими штучними рифами показало, що видовий склад відрізняється, але ключові екологічні показники — видовий склад, різноманітність і трофічна структура — були подібними.

Вітроелектростанція "Формоза" займає близько 90 квадратних кілометрів і налічує 69 турбін, кожна з яких тепер покрита живою оболонкою морських організмів. Це свідчить, що морські вітроелектростанції можуть поєднувати виробництво енергії з підтримкою місцевого біорізноманіття.

Водночас вчені продовжують дискусії щодо того, чи створюють такі споруди нові популяції риб, чи лише залучають існуючі. Однак відсутність цих видів у прилеглих районах вказує на те, що відбуваються більш глибокі екологічні зміни, ніж просто перерозподіл.

Подібні процеси формування нових екосистем спостерігаються і в інших регіонах, наприклад, у протоці Фрам між Гренландією та архіпелагом Шпіцберген, де танення льодовиків вивільняє валуни, що стають середовищем для губок, коралів та інших організмів.