Понад 48 тисяч сканкопій із 2867 архівних справ, що стосуються життя і творчості Павла Тичини, виклали у вільний доступ. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ).

Оцифрування документів тривало з січня по липень 2026 року в межах проєкту «Комплексна система інформатизації». Фонд Тичини має номер 464 і є найбільшим у ЦДАМЛМ — загалом фонд налічує понад 17 тисяч архівних справ, тож наразі у відкритому доступі оприлюднена лише частина матеріалів.

Фонд поділений на два описи: основний, що охоплює період 1879–1975 років, і додатковий, з документами 1918–1967 років. Він включає документи від перших творчих спроб поета до року його смерті. У ЦДАМЛМ фонд Тичини називають «архівом в архіві», адже основну частину документів передала на зберігання дружина поета Лідія Тичина у 1968 та 1976–1977 роках.

Серед матеріалів — 295 щоденників і 98 записників, які охоплюють майже пів століття життя Павла Тичини. Також у фонді понад 3 тисячі групових фотографій, на яких поет зображений разом із Анрі Барбюсом, Пабло Нерудою, Юрієм Гагаріним, Борисом Пастернаком та іншими видатними особистостями свого часу.

Особисті документи включають перепустки на Червону площу в дні похоронів Горького, Сталіна і Калініна, а також транзитну візу 1925 року на переїзд з Парижа через Бельгію до Німеччини. Фонд містить також численні фотографії з різних періодів життя поета: на відпочинку в Голосієві 1933 року, за роялем у власній квартирі 1934-го, під час екскурсії будівництвом Київського метро 1958 року, на концерті до 75-річчя в Колонному залі Київської філармонії 1966-го, а також портретне фото з дарчим написом 1924 року.

В архіві зазначають, що документи викладені з ознайомчою метою, тому при використанні інформації обов’язковим є посилання на авторство та місце зберігання. Проєкт «Комплексна система інформатизації» ЦДАМЛМ реалізує з 2021 року за підтримки Українського культурного фонду. Його мета — зробити доступними для дослідників близько 100 тисяч архівних справ установи.

За час роботи платформи вже оприлюднили оцифровані фонди інших діячів культури, зокрема письменника Володимира Кузьмича, режисера Григорія Гаєвського та співака Михайла Донця. Переглянути документи фонду Тичини можна на платформі КСІ за посиланням, оприлюдненим ЦДАМЛМ у соцмережах.

Як наголошують у архіві, фонд містить як модерністські мотиви раннього періоду творчості поета, так і пізніші твори, написані в радянський час. «Як автор “Сонячних кларнетів”, який все навколо бачив поезією і відчував музикою, міг шукати гармонії у світі, де щомиті п’єса людського життя обривається фіналом, ще не дійшовши до кульмінації? Наразі кожен має можливість заглибитися у пошук відповідей на питання про життя та творчість П. Тичини», — зазначають у ЦДАМЛМ.