Українська енергосистема залишається під серйозною загрозою через постійні російські атаки, але навіть у разі масштабних руйнувань колапс не є неминучим. Про це заявив Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, у своїй авторській колонці.
За його словами, останніми тижнями у медіа активно обговорюють можливість масштабних відключень електроенергії, проблем із теплом і навіть водопостачанням у великих містах. Основною причиною таких прогнозів є системний ракетний терор з боку Росії та нестача засобів протиповітряної оборони для захисту від балістичних ракет. Водночас Омельченко наголошує: «Важкий сценарій не потрібно автоматично видавати за неминучий».
Він підкреслює, що енергосистема України має значний запас стійкості. Дев’ять атомних енергоблоків забезпечують базове навантаження, існує можливість імпорту до 2,5 ГВт електроенергії з ЄС, зростають потужності відновлюваної енергетики, а також введено в експлуатацію близько 1,5 ГВт нової розподіленої газової генерації. Омельченко визнає, що за останні роки можна було зробити більше для розвитку розподіленої генерації та захисту критичної інфраструктури, але навіть масштабне знищення теплової генерації не означатиме автоматичного колапсу енергосистеми.
Ключовими чинниками залишаються стан електромереж, можливості передачі електроенергії між регіонами, робота атомної та розподіленої генерації, імпорт і швидкість відновлення пошкодженого обладнання. За понад 1600 днів повномасштабної війни тисячі ракет і десятки тисяч дронів не змогли зламати українську енергетику. «Немає підстав перетворювати найгірший із можливих сценаріїв на єдиний і неминучий», — зазначає Омельченко.
Він радить зосередитися на прискоренні будівництва розподіленої генерації, посиленні фізичного захисту критичної інфраструктури, розвитку енергоефективності та термомодернізації житлового фонду. Окремо експерт наголошує на необхідності нарощувати власні далекобійні спроможності України та системно послаблювати критичну інфраструктуру Росії, яка забезпечує фінансування та ведення війни. На його думку, головне питання — не в тому, чи буде зима складною, а в тому, наскільки якісно Україна до неї підготується і чи дозволить страху замінити професійний аналіз.
