Міністерство оборони України розпочало масштабне розгортання програми «Логістичний локдаун», спрямованої на системне ураження тилової інфраструктури ворога. Одним із ключових інструментів цієї ініціативи є безпілотні літальні апарати середнього радіуса дії (middle-strike), які здатні вражати логістичні вузли противника на оперативній глибині.

Комерційна директорка компанії-виробника безпілотних систем Вікторія Кульчицька в інтерв’ю розповіла, що middle-strike дрони займають проміжну нішу між тактичними засобами на лінії фронту та стратегічними ударами по глибині. Вони працюють на дистанції від 30 до 200 км, уражаючи склади пального, маршрути постачання, техніку та командні пункти, що забезпечують логістику ворога. «Роль мідл-страйку — не просто знищити окрему ціль, а створити постійний тиск на логістику ворога. Коли він не зможе нічого підвозити, це безпосередньо впливає на інтенсивність його штурмів», — пояснила Кульчицька.

За її словами, активне впровадження middle-strike дронів пов’язане зі зміною тактики і стратегії ведення бойових дій, а також із готовністю української індустрії масштабувати виробництво таких систем. «Це не той засіб, який можна зробити швидко й просто. Потрібно вибрати технологію і прогнозовано виробляти одиниці», — зазначила вона. Програма «Логістичний локдаун» передбачає виділення 5 млрд грн на закупівлю таких дронів, що свідчить про зростаюче значення цього сегмента для оборонного комплексу.

Вікторія Кульчицька також підкреслила важливість знищення систем ППО ворога, яке відкриває простір для маневру і підвищує ефективність ударів дронів. За даними Міноборони, лише за один місяць було знищено 81 систему ППО в Криму за допомогою middle-strike дронів. «Це не просто ще одна ціль, а велика дірка в захисті ворога. Чим більше таких дірок, тим ширшим стає простір для застосування інших засобів», — пояснила вона.

Щодо технічного розвитку, компанія активно впроваджує цикл «фідбек від військових — зміна архітектури» для адаптації БПЛА до реальних умов бою. Наприклад, на основі відгуків операторів було розроблено дрони типу «крило» з більшим радіусом дії, що відповідають вимогам середнього радіуса удару. Водночас, повна автономність у умовах глушіння зв’язку та GPS залишається викликом, і рішення базуються на комплексі навігаційних алгоритмів та участі оператора.

Кульчицька наголосила на критичності безпеки екіпажу та мінімізації часу розгортання системи запуску дронів. «Чим менше екіпажу доводиться робити вручну, тим швидше він може покинути точку дислокації — тим вищі шанси зберегти життя», — пояснила вона, підкреслюючи комплексний підхід до проектування платформи, наземної станції управління та системи запуску.