Україна змінила тактику атак на російські цілі, розширивши географію ударів та обираючи об'єкти, що мають стратегічне значення для російської економіки та оборони. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Associated Press, який проаналізував заяви російських посадовців, державних медіа та українських військових.
За даними AP, українські удари поділяються на чотири основні категорії: нафтова інфраструктура, оборонні заводи, об'єкти протиповітряної оборони та роздрібні склади. Метою атак на нафтопереробні заводи є позбавлення Кремля доходів від експорту пального та створення дефіциту для російських споживачів. Удари по оборонних підприємствах мають підірвати довгострокову здатність Росії виробляти зброю. Знищення систем ППО відкриває шлях для українських ракет і дронів, а атаки на склади роздрібних компаній, як стверджують у Києві, мають на меті, щоб наслідки війни відчули звичайні росіяни.
У липні Україна вразила найбільший нафтопереробний завод Росії, розташований більш ніж за 2500 км від кордону. Саме в цей період, коли війна навколо Ірану підняла світові ціни на нафту, а США послабили санкції проти російської нафти, атаки на нафтогалузь посилилися. Серед оборонних об’єктів неодноразово піддавався ударам завод, що виготовляє навігаційні системи — зокрема, українською ракетою «Фламінго». У липні та серпні під ударами опинилися й склади Wildberries: у Києві заявляють, що ця компанія допомагає постачати російську армію, хоча Москва це заперечує.
Значна частина атак на російську ППО та радари зосереджена навколо окупованого Криму, здебільшого із застосуванням дронів. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді розповів AP, що ці удари мають на меті зробити півострів непридатним як плацдарм для російських військ.
Ефективність частини атак підтвердити складно. У травні та червні Україна заявляла про удари по кількох супутникових, розвідувальних та об'єктах радіоелектронної розвідки в Росії, однак, за аналізом супутникових знімків AP, серйозних пошкоджень не зафіксовано.
Україна ще до відомої зустрічі у Білому домі почала активно інвестувати у нове озброєння, але саме ця зустріч, за словами анонімного європейського військового чиновника, стала «справжнім дзвінком до пробудження» — стало зрозуміло, що підтримка США може припинитися «будь-якої миті». Україна подвоїла виробництво, скоротивши цикл розробки й виготовлення зброї з десятиліть до років або навіть місяців.
Попри вирішення частини навігаційних проблем із ракетами, зокрема «Фламінго», вони все ще поступаються західним аналогам у точності та малопомітності. Тому часто доводиться запускати сотні дронів, щоб перевантажити російську ППО й дати ракеті шанс прорватися. За оцінкою експерта Уотлінга, через оборону противника проходить лише 5–9% випущеного Україною озброєння.
Президент Володимир Зеленський на саміті НАТО заявив, що Путін «втрачає ініціативу», оскільки Україна перенесла бойові дії з позиційного фронту у повітряний простір.
