В Іспанії дедалі більше людей середнього та старшого віку змушені орендувати житло через неможливість його придбати. Ця тенденція охоплює не лише молодь, а й покоління «бебі-бумерів», які народилися наприкінці 1950-х — середині 1970-х років.
За даними видання El Pais, частка домогосподарств віком від 45 до 65 років, які орендують житло, у 2024 році сягнула 14,9%, що більш ніж удвічі перевищує показник 2004 року (6,5%). Серед домогосподарств із людьми 65 років і старше цей показник зріс до 5,2% порівняно з 3,2% двадцять років тому. CaixaBank Research також відзначає збільшення частки орендарів у віці від 45 до 65 років.
Почесний професор прикладної економіки Автономного університету Барселони Хосеп Олівер описує ситуацію як «бомбу з годинниковим механізмом» і наголошує на необхідності термінового втручання держави. За його словами, 32% усіх домогосподарств, які орендують житло, очолюють люди віком 50 років і старше. Водночас найбідніші домогосподарства складають понад 37% орендарів і витрачають на оренду 44% свого доходу, що значно перевищує рекомендовані 30%.
Причинами зростання оренди серед старших вікових груп є зростання цін на житло, ускладнений доступ до іпотечних кредитів, а також соціальні зміни. Віцепрезидент Мадридської асоціації ріелторських компаній Ана Солосабаль зазначає, що після кількох фінансових криз у людей віком 50–60 років часто немає достатнього капіталу для початкового внеску за іпотекою. Олена Мартінес додає, що збільшення кількості розлучень і домогосподарств з однієї особи також ускладнює накопичення заощаджень.
Іспанці витрачають близько 25% свого доходу на житло, але для найбідніших ця частка значно вища. Після сплати комунальних послуг у таких домогосподарствах залишається менше половини доходу. Ці структурні зміни на ринку житла свідчать про те, що оренда перестала бути виключно прерогативою молоді і стала проблемою для ширшої вікової групи.