Військовий із Львівщини Юрій Брель, який отримав тяжке поранення у Попасній на Луганщині у квітні 2022 року, після тривалого лікування не лише повернувся на службу, а й знайшов нове захоплення — плавання. Як розповіли у львівському клубі ветеранів і цивільних «Жабколапки», нині Юрій бере участь у національних та міжнародних змаганнях, представляючи Україну.
Після поранення Юрій проходив реабілітацію, під час якої займався адаптивним волейболом, веслуванням на тренажерах і плаванням. Найбільших успіхів він досяг саме у плаванні: у 2024 році здобув медалі на щорічних спортивних змаганнях для поранених військовослужбовців і ветеранів Повітряних сил і Морської піхоти США, що проходили у Лас-Вегасі, де виступав на дистанціях 50 метрів брасом і на спині.
Також Юрій став срібним призером зимового чемпіонату Львівської області з плавання серед ветеранів. Взимку він долучився до Crazy Challenge у Києві, де разом із п’ятьма іншими учасниками клубу «Жабколапки» здійснив безперервний 24-годинний заплив. За цей час команда подолала 62 кілометри, а сам Юрій провів у воді 4 години 40 хвилин і проплив брасом 11 кілометрів.
Цього літа військовий взяв участь у міжнародних змаганнях на відкритій воді Oceanman Kyiv'26, де подолав п’ятикілометрову дистанцію. Зараз він готується до наступного 24-годинного челенджу, цього разу — на відкритій воді. «Спочатку спорт був для мене частиною відновлення після поранення. Зараз я вже не думаю про нього тільки як про реабілітацію. Я тренуюся, їду на змагання, ставлю собі нові цілі. Закінчується один старт — і вже хочеться знати, що буде наступним. Я хотів би пропливти 12 годин безперервно, але цю ціль я собі ставлю на наступний рік», — поділився Юрій.
У клубі «Жабколапки» разом займаються військові та цивільні, новачки та досвідчені спортсмени. Засновниця клубу Юлія Рудюк пояснює: «Після повернення з війська ветеран знову опиняється у цивільному середовищі, але досвід, з яким він повертається, суттєво відрізняється від досвіду більшості людей поруч. Водночас і цивільні часто не знають, як спілкуватися з ветеранами… Спорт створює простір, де ця взаємодія відбувається природно. Не потрібно спеціально сідати за стіл і говорити про те, наскільки ми різні. У нас є тренування, тренер, завдання на сьогодні і наступний старт, до якого ми всі готуємося. Ми допомагаємо одне одному, змагаємось, жартуємо, сперечаємось і разом працюємо над результатом».
Як повідомляє «УП. Життя», минулого року президент підписав закон, який визнає адаптивний спорт окремим напрямом фізичної діяльності.




