Джон Лімберт, один із американських заручників, які утримувалися в посольстві США в Тегерані під час Іранської революції 1979 року, заявив, що «залізний кулак» не працює у відносинах із Іраном.
Лімберт, який згодом став заступником помічника держсекретаря США з питань Ірану, у розмові з ведучим Стівом Клемонсом наголосив, що американські лідери помилково вважають, ніби достатньо «скинути більше бомб», щоб змусити Іран діяти на їхню користь. Водночас іранські керівники переконані, що «достатньо продовжувати атаки на кораблі в Ормузькій протоці», і американці зрештою піддадуться їхнім вимогам.
«Ми не можемо диктувати іранцям, і іранці не можуть диктувати нам», — підкреслив Лімберт, вказуючи на глухий кут у двосторонніх відносинах. Його слова відображають складність дипломатичних стосунків між США та Іраном, які тривають десятиліттями після революції.
Інтерв’ю з Лімбертом проливає світло на глибокі непорозуміння між двома країнами і ставить під сумнів ефективність жорстких санкцій та військових дій як інструментів впливу на Іран. За його словами, обидві сторони дотримуються стратегії взаємного тиску, що лише загострює конфлікт.
Інформація про це надана безпосередньо Джоном Лімбертом у розмові зі Стівом Клемонсом.