У литовському місті Шедува у вересні 2025 року відкрився музей Lost Shtetl, який розповідає про життя єврейської громади до Голокосту. За перші шість місяців музей відвідали близько 45 тисяч людей, що свідчить про потенціал культурних об’єктів у формуванні туристичних потоків у невеликих містах, повідомляє офіційний портал Литви Lithuania.lt.
Українські міста мають подібний історичний ресурс — єврейські громади століттями впливали на розвиток міст як Броди, Бердичів, Дрогобич і Чернівці, формуючи торгівлю, ремесла, освіту та культуру. За оцінкою Європейської асоціації зі збереження та популяризації єврейської культури, в Україні ідентифіковано близько 1500 об’єктів єврейської спадщини. Однак для створення туристичного продукту важливо не лише наявність пам’яток, а й формування зрозумілих маршрутів і системи послуг.
Приклад польського Хмельника демонструє, як занедбана синагога XVII століття може стати освітньо-музейним центром із культурними подіями та освітніми програмами, що оживляє місто. В Україні Умань показує інший вимір — релігійний туризм. Під час Рош га-Шана 2025 року до міста приїхало понад 40 тисяч паломників, що принесло до бюджету близько 20 млн грн туристичного збору. Паломництво підтримує місцевий ринок житла, кошерні заклади, торгівлю і транспортні послуги не лише у святковий період, а й протягом року.
В Україні вже існують маршрути, що об’єднують єврейську спадщину кількох міст, зокрема Львова, Жовкви, Шептицького і Белза. У Дрогобичі спадщина Бруно Шульца стала основою для міжнародних фестивалів і виставок, що приваблюють відвідувачів регулярно. За словами почесного консула, такі ініціативи сприяють налагодженню контактів між українськими громадами та єврейськими інституціями світу.
У 2025 році ЮНЕСКО за фінансування ЄС розпочала дворічний проєкт збереження єврейської документальної спадщини України з бюджетом €2,2 млн. Оцифровані архіви стануть основою для нових виставок, маршрутів і освітніх програм. Хоча повномасштабна війна обмежує міжнародний туризм, підготовча робота триває: архіви оцифровують, дослідження і партнерства розвивають, а маршрути готують до майбутнього.
Ефективність таких проєктів залежить від стану пам’яток, доступності, потоку туристів і можливостей місцевого бізнесу. Важливі також утримання об’єктів, управління маршрутами та безпека відвідувачів. Довгострокову цінність визначає довіра до того, як історію представляють, що створюють перевірені дослідження та діалог із істориками, єврейськими організаціями й громадами.
Єврейська історія — це не окремий сюжет, доданий до історії українських міст, а ключ до розуміння формування їхньої економіки, культури та міського середовища. Відповідальна робота з цією спадщиною відкриває нові можливості для туризму, освіти і міжнародної співпраці, допомагаючи містам точніше показати свою ідентичність і розвиток.

