Європейський Союз зіткнувся з неможливістю запровадження заборони на морські перевезення російської нафти, повідомляє Euronews.
Першою перепоною стала заява голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка під час презентації санкцій наголосила на необхідності координації з країнами G7. Це фактично поставило Брюссель у залежність від рішення партнерів, на яке ЄС не мав вирішального впливу, зокрема через політику адміністрації Дональда Трампа.
Згодом Єврокомісія змінила позицію, заявивши, що підтримка G7 не є обов’язковою. Водночас важливим фактором вважали підтримку Великої Британії, провідної країни у сфері страхування P&I для суден. Проте наприкінці лютого США та Ізраїль атакували Іран, що призвело до фактичної зупинки руху Ормузькою протокою. Це послабило привабливість ідеї заборони морських послуг і посилило позиції її противників.
Країни Середземномор’я, зокрема Греція та Мальта, заявили, що без підтримки G7 не погодяться на нові обмеження, попередивши про втрати для європейського судноплавства та можливий перехід російського нафтового експорту до Китаю й Індії. Кіпр поділяв цю позицію, але зберігав нейтралітет через своє головування в Раді ЄС.
На закритих переговорах середземноморський дует натякнув на можливе застосування права вето, що було сприйнято серйозно. В результаті 20-й пакет санкцій схвалили лише в принципі, а запровадження заборони відклали на невизначений термін. Під час підготовки 21-го пакета санкцій ідея заборони морських перевезень російської нафти взагалі зникла з порядку денного. Урсула фон дер Ляєн у червні не згадала про цю ініціативу, натомість зосередилася на ціновій стелі для російської нафти, від якої раніше намагалися відмовитися. На саміті G7 у Франції це питання не порушували.
За даними Euronews, грецькі компанії є одними з найбільших бенефіціарів транспортування російської нафти за останні три роки, заробивши щонайменше 3,8 мільярда доларів.