Центр протидії дезінформації (ЦПД) оприлюднив аналітичний звіт про використання платформи Threads в українському інформаційному просторі. За даними аналітиків, Threads, попри невелику аудиторію в Україні, активно застосовують для поширення фейків, підроблених цитат і маніпулятивних матеріалів.
За інформацією ЦПД, потенційне рекламне охоплення Threads в Україні наприкінці 2025 року становило лише 1,75 млн акаунтів, що є відносно скромним показником. Проте дописи з Threads легко поширюються на інші платформи — Instagram, Facebook, Telegram, X, TikTok і YouTube. Через це первинний фейк часто втрачає контекст і автора вже на другому-третьому «стрибку» між платформами.
Аналітики Центру відзначають, що найчастіше маніпуляції стосуються тем мобілізації, Сил оборони України, керівництва держави та міжнародної підтримки. Серед задокументованих випадків — «злита база» «Резерв+», де у травні 2024 року поширювали фото нібито витоку даних мільйона користувачів застосунку, але VoxCheck виявив у «доказах» скасовані військові звання й дані людей, які не підпадають під військовий облік.
Іншим прикладом є фейкова історія про зґвалтування в Одесі військовослужбовцем у лютому 2025 року, яка поширювалася через Threads без підтверджень від правоохоронців чи медіа. Також зафіксовані підроблені цитати Ілона Маска і Дональда Трампа-молодшого, зокрема неправдиві твердження про «останній долар для Зеленського» і прохання про запрошення на інавгурацію.
Окрім цього, у мережі поширювали фотомонтаж із Оленою Зеленською у радянській військовій формі та неправдиві історії про нібито збір нею даних про позиції ЗСУ. Маніпуляції стосувалися й теми військової допомоги: повідомлення про паузу в постачанні техніки з Німеччини подали як повне припинення допомоги, замовчуючи, що контракти з промисловістю продовжували виконуватися.
Після удару по житловому будинку в Білгороді в травні 2024 року через Threads поширювали звинувачення України у прямому ракетному ударі, незважаючи на наявні дані про приліт ракети з території Росії.
ЦПД наголошує, що сам факт появи антиукраїнського або неправдивого допису не є доказом інформаційно-психологічної операції. Для такого висновку потрібні підтверджені ознаки координації — однакові тексти, опубліковані майже одночасно, схоже оформлення профілів, спільні помилки перекладу, синхронні репости чи посилання на ті самі джерела. Як приклад, Центр наводить розслідування NewsGuard про 294 фейкові профілі, які видавали себе за жінок, зацікавлених у знайомствах із тайванцями перед виборами на Тайвані.
Повний текст аналітичного звіту ЦПД «Роль Threads в інформаційному просторі України» доступний за посиланням.