На початку серпня біля Новоросійська українські сили вразили вантажний корабель "Надежда" за допомогою нового дрона, який не був схожий на звичні українські моделі, а радше нагадував іранський "Шахед". Як повідомляє mezha.media, цей безпілотник отримав назву MICH 2000 і став результатом унікальної співпраці українських розробників та китайських виробників.
Історія MICH 2000 почалася наприкінці 2023 року, коли команда українських розробників вирушила до Китаю з метою придбати цивільні дрони для військових потреб. Після переговорів із посередниками китайської сторони з’явилася ідея не просто купувати дрони, а й отримати технологію для власного виробництва в Україні. Хоча керівництво заводу відмовило у продажу технології, посередники запропонували альтернативу: збирати дрони в іншому місці та навчати українських пілотів. У результаті команда повернулася в Україну з вісьмома дронами та підготовленими фахівцями.
Перші випробування MICH 2000 в Україні виявили низку недоліків: дрони падали через неправильне балансування або технічні несправності. Згодом команда почала виготовляти власні корпуси та встановлювати іншу електроніку. Після кількох місяців тестувань і доопрацювань у жовтні 2024 року відбувся перший бойовий виліт, після чого СБУ "Альфа" дала згоду на серійне виробництво дронів.
Виробництво MICH 2000 має свої особливості: корпус дрона виготовляється за схемою "летюче крило", проходить ретельну перевірку на герметичність і зважування. Як зазначає власник компанії, "у виробництві немає дрібниць, будь-який міліметр або не поставлена правильно кома в коді може привести до помилки". Дрони комплектуються різними системами зв’язку, бойовими частинами та паливними баками залежно від потреб замовника.
За словами розробників, від китайської версії залишився лише зовнішній вигляд — усі ключові вузли та компоненти тепер українського виробництва. Дрон здатний долати до 2000 км і нести до 60 кг вибухівки. Вартість базової комплектації становить $48 тисяч, а кінцева ціна залежить від додаткових опцій. За два роки компанія залучила десятки виробництв для виготовлення власних двигунів, бойових частин, фюзеляжів і навіть ракетних прискорювачів. Деякі компоненти, наприклад CRPA-антени, все ще закуповують за кордоном.





