Українські видавці Віктор Круглов, Антон Мартинов і Микола Кравченко запропонували низку кроків для відновлення книжкової галузі після російських атак на інфраструктуру. Серед їхніх ініціатив — пільгове кредитування, розширення програми «єКнига», підтримка книгарень і бібліотек, цифровізація книжок та захист ринку після війни. Про це вони повідомили у своїх дописах у Facebook, передає Chytomo.

Голова наглядової ради корпорації «Ранок» Віктор Круглов наголосив на трьох основних напрямах: створення програми пільгових кредитів для видавництв із залученням гарантій Європейського банку реконструкції та розвитку, стимулювання попиту через розширення «єКниги» на молодь до 25 років і батьків дітей, а також розвиток книжкової інфраструктури. Він зазначив, що нині книгарні масово закриваються, зокрема й у Києві, через падіння трафіку та збитковість: «Треба підтримувати книгарні усюди. Комерційні площі не ростуть у ціні, тому що трафік падає. І за нинішніх цін книгарні все більше стають збитковими».

Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія», частково не погодився з акцентом на книгарнях як засобі зменшення складських залишків. Він підкреслив, що книгарні формують попит і доступ до книжок, але не вирішують проблему залишків на складах. Мартинов запропонував спрямовувати державну підтримку книгарень у міста з населенням 50–200 тисяч і переглянути вимоги до асортименту, дозволивши поєднувати книжкову торгівлю з кав’ярнями, подіями та іншими сервісами. Також він наголосив на важливості регулярного поповнення бібліотек сучасною літературою, щоб забезпечити доступ до книжок для тих, хто не може дозволити собі купувати їх за високими цінами.

Директорка видавництва Vivat Юлія Орлова підтримала ідею модернізації бібліотек, зазначивши, що розрив між цінами на книжки та купівельною спроможністю читачів зростає. Мартинов також запропонував створити грантову програму для цифровізації українських книжок, зокрема для підготовки електронних та аудіоверсій. Він підкреслив: «Електронна книга може продаватися або здаватися в оренду, аудіокнига може слухатися за підпискою і для цього не потрібно побудувати жодного нового складу. Але для цього потрібна головна річ — україномовний контент».

Микола Кравченко, співзасновник видавництва «Нора-Друк» і голова правління ГО «Книжковий простір», звернув увагу на ризики для українського ринку після війни. Він припустив, що великі іноземні гравці — інтернет-магазини, маркетплейси, книжкові мережі — можуть швидко зайти на ринок, а українські компанії опиняться у нерівних умовах через втрати складів, друкарень та оборотних коштів. Кравченко вважає, що галузі потрібен перехідний період тривалістю від одного до трьох років для відновлення інфраструктури та капіталу.

Нагадаємо, 1 серпня російська атака знищила склад у Харкові, де зберігалося близько 8 мільйонів книжок видавництв «Ранок», «Книголенд» та інших. Видавництво «Ранок» від початку повномасштабного вторгнення зазнало збитків понад 60 млн гривень, а нещодавно стало відомо, що постраждалі видавництва та друкарні отримають державну підтримку у вигляді грантів на відновлення обладнання та компенсації за пошкоджене майно.