У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна вже зареєстровано понад 340 тисяч об’єктів, з яких понад 298 тисяч — житлові будинки. Для житла існує процедура фіксації шкоди та часткової компенсації, натомість механізму відшкодування за знищену чи пошкоджену нежитлову нерухомість фізичних осіб досі немає.

Для бізнесу з 1 січня 2026 року запроваджено програму часткової компенсації, але вона діє лише для обмеженого кола підприємств і за спеціальних умов. В обох випадках важливо не зволікати з фіксацією пошкоджень, адже помилки можуть призвести до втрати права на компенсацію, коли відповідний закон і механізм запрацюють.

Аналітичний центр «Інститут законодавчих ідей» розробив покроковий алгоритм для фізичних осіб і бізнесу, чиє нежитлове майно постраждало внаслідок російської агресії. Перший крок — первинна фіксація пошкоджень, яку слід проводити лише за безпечних умов. У разі пожежі або виявлення вибухонебезпечних предметів необхідно звертатися до ДСНС за номером 101. Рятувальники складають відповідні акти, які підтверджують зв’язок шкоди зі збройною агресією. Також важливо звернутися до правоохоронних органів і зареєструвати заяву про воєнний злочин, отримавши документи про відкриття кримінального провадження.

Якщо безпека дозволяє, власник може самостійно зафіксувати пошкодження за допомогою фото- та відеозйомки з увімкненою геолокацією, використовуючи, наприклад, застосунок eyeWitness to Atrocities. Для підприємств передбачено створення внутрішньої комісії, яка оформлює акт огляду майна.

Другий крок — звернення до місцевої влади або військової адміністрації з письмовою або електронною заявою про обстеження пошкодженого об’єкта. Для нежитлової нерухомості поки що не працює механізм подання через «Портал Дія» чи ЦНАП, тому заяву подають у довільній формі з детальним описом пошкоджень і додатками фото та відео.

Третій крок — обстеження об’єкта комісією місцевої влади, яка складає акт комісійного огляду з фотографіями та вносить дані до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Якщо ступінь пошкодження не можна визначити, проводять технічне обстеження сертифікованими фахівцями. Для бізнесу додатково передбачено інвентаризацію майна та можливість звернення до торгово-промислової палати, де експерти підтверджують зв’язок пошкоджень зі збройною агресією.

Четвертий крок — оцінка збитків у грошовому еквіваленті. Для цього можна замовити незалежну оцінку або судову експертизу. Якщо постраждалий отримав статус потерпілого у кримінальному провадженні, він має право клопотати про безоплатну судову експертизу. Для бізнесу діє спеціальна методика оцінки, яка враховує не лише вартість майна, а й упущену вигоду та витрати на відновлення.

Державна програма часткової компенсації для бізнесу діє з 1 січня 2026 року і поширюється на підприємства у десяти областях України. Компенсацію можна отримати лише за майно, пошкоджене після цієї дати, за умови попередньої реєстрації в програмі. Участь у ній є платною — внесок становить 0,5% від суми збитків, але не більше 0,5% від максимальної компенсації. Ліміт виплат для одного учасника — 30 млн грн. Програма покриває лише прямі збитки, без компенсації упущеної вигоди.

Заявку на участь подають до Експортно-кредитного агентства з підтверджуючими документами. Розгляд триває до 30 днів. Заява про компенсацію подається після внесення даних до Реєстру пошкодженого майна, що вимагає проходження всіх етапів фіксації шкоди.

Інформація базується на дослідженні Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей», який надає детальний алгоритм дій для власників нежитлової нерухомості та бізнесу, постраждалих від російської збройної агресії.