Росія активізувала інформаційно-психологічну операцію, спрямовану на створення атмосфери страху навколо переговорів щодо війни проти України. Як зазначає OBOZ.UA, Москва використовує одразу кілька інструментів — від мобілізації та ядерного шантажу до погроз нападу на країни НАТО та демонстрації співпраці з Північною Кореєю. Мета цієї стратегії — змусити Україну погодитися на поступки не через перемогу Росії, а через страх Заходу перед ескалацією.

Особливу роль у цьому Кремль відводить політиці Дональда Трампа. Як наголошує видання, Трамп відкрито шукає домовленостей із Володимиром Путіним, часто ставлячи питання не з позиції міжнародного права, а з точки зору швидкого завершення війни. Він неодноразово тиснув на Володимира Зеленського, закликаючи Україну до поступок, і демонстрував готовність вести діалог із Кремлем навіть під час активної фази війни. Для Путіна це створює унікальне "вікно можливостей", адже російська стратегія завжди полягала у тому, щоб переконати Захід: опір Росії дорожчий, ніж поступки їй.

У нинішній ситуації Москва отримала американського політика, який сам говорить мовою "домовленостей" та "компромісу". Це дозволяє Кремлю використовувати прагнення США до швидкого миру як додатковий важіль тиску на Україну. Саме тому російська пропаганда зараз активно розкручує тему ескалації: якщо Україна не погоджується на умови РФ — "вона не хоче миру"; якщо просить гарантій безпеки — "провокує Росію"; якщо завдає ударів по військових об'єктах — "ризикує ядерною війною".

Як підкреслює OBOZ.UA, така тактика Кремля небезпечна не лише для України, а й для всього світу. Якщо агресор після масштабного вторгнення отримає винагороду у вигляді територій чи політичних поступок, це стане сигналом для інших держав: ядерний шантаж і сила можуть змінювати кордони. Питання вже не лише у територіях, а у збереженні міжнародного порядку, заснованого на правилах, а не на праві сильного.

Кремль поспішає досягти результату до президентських виборів у США, побоюючись, що після них політична ситуація у Вашингтоні може змінитися, а контроль Конгресу над зовнішньою політикою посилиться. Путін розуміє, що час працює проти нього: російська економіка деградує, військові витрати зростають, а незадоволення населення посилюється. Тому нинішня ескалація — це спроба максимально використати ще наявний ресурс для тиску на Захід і Україну.

"Мир, нав'язаний під ядерним шантажем, — це не мир. Це пауза перед наступною війною", — наголошує видання. Україна має відстояти принцип, що кордони не визначаються ракетами, а міжнародне право не закінчується там, де починається шантаж. Саме це Путін намагається зламати, поки у нього є вікно можливостей.