Після руйнування Каховської греблі російськими військами у 2023 році український уряд заявив про намір відновити водосховище після завершення бойових дій. Однак, на думку завідувача кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктора біологічних наук Івана Мойсієнка, це може бути не найкращим рішенням, повідомляє видання "Інтент".
За словами професора, нині на місці колишнього Каховського водосховища формується унікальний для Європи природний ліс. Мойсієнко вважає, що варто дати цій території шанс на відродження Великого Лугу, а не повертати її під воду. Він підкреслив: "Було б ідеально, якби можна було реалізувати такий проєкт, щоб не перегороджувати основне русло Дніпра, а зробити, наприклад, декілька гребель".
Науковець пояснив, що для забезпечення водних і енергетичних потреб півдня України не обов’язково створювати одне велике водосховище. Він пропонує розподілити воду у межах природних русел Дніпра та малих річок, які в нього впадають, або ж створити кілька невеликих водосховищ на притоках чи балках. "Зробити, наприклад, 5 водосховищ малих. Не на основному руслі, а на річках чи на балках, які впадають у водосховище. Або так, як біля Енергодара, побудувати дамбу і створити отаке водосховище", – зазначив Мойсієнко.
Професор наголосив, що не може оцінити економічну чи технічну доцільність такого підходу, оскільки є ботаніком, а не гідроенергетиком. Проте, на його думку, з 215 тисяч гектарів колишнього Каховського водосховища затоплення потребує не більше 15 тисяч, а решта площі має залишитися для розвитку дикої природи та відновлення Великого Лугу.
Як раніше писав УНІАН, на території колишнього водосховища вже формується рівновіковий ліс площею 65 тисяч гектарів із трьома ярусами рослинності. Верби тут сягають понад шести метрів, створюючи умови для розвитку інших рослин і тварин. Науковці вважають, що замість одноманітної водної екосистеми виникає багатий біологічний простір, який нагадує відродження Великого Лугу і є безпрецедентним прикладом природного відновлення у Європі.
