На конференції Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську міжнародні партнери заявили про готовність мобілізувати понад 10 мільярдів євро на відновлення України. Однак, як наголошують учасники заходу, ключовим викликом залишається не лише фінансування, а й управління масштабними інфраструктурними проєктами, які потребують злагодженої роботи багатьох сторін.

За даними Міністерства відновлення України, дедалі більше уваги приділяється питанням управління: хто відповідає за цілісність процесу від задуму до введення об’єкта в експлуатацію, як координувати дії держави, громад, проєктувальників, підрядників, міжнародних організацій і контролюючих органів. У міжнародній практиці це описується поняттями governance, delivery, implementation, institutional capacity — тобто професійна здатність провести складний проєкт від початку до кінця.

Громади стали основними замовниками відбудови, але, як зазначає експерт з місцевого самоврядування Анатолій Ткачук, донори оцінюють не лише сам об’єкт, а й його здатність вирішити конкретну проблему. «Донор фінансує не просто гарний проєкт, а вирішення певної проблеми. На жаль, у нас не звикли розглядати проєкт як інструмент вирішення проблеми, тому громадам часто складно показати логіку його реалізації та індикатори, які свідчать про успішність», — наголосив Ткачук.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан підкреслює, що після початку повномасштабної війни саме громади стали основою стійкості держави та взяли на себе значну частину функцій з відбудови. Проте система фінансування залишається надмірно централізованою, а механізми ухвалення рішень щодо підтримки проєктів — не завжди прозорими.

Європейський досвід показує, що зі збільшенням кількості учасників проєкту головним ризиком стає фрагментація інформації та процесу ухвалення рішень. Як пояснює генеральний директор польської компанії B-Act S.A. та віцепрезидент FIDIC Адам Бялаховскі, «коли відповідальність розподілена між різними сторонами, головним ризиком стає фрагментація інформації та процесу ухвалення рішень». Для вирішення цієї проблеми у великих європейських проєктах залучають незалежного Engineer або Contract Engineer, який супроводжує проєкт протягом усього життєвого циклу та забезпечує інтегроване управління ризиками, вартістю й якістю.

В українському професійному середовищі також триває дискусія щодо адаптації міжнародних моделей управління до національної системи відбудови. Як підкреслюють експерти, питання не у передачі відповідальності, а у створенні керованої системи, де за цілісність реалізації відповідає окремий професійний центр, а не кожен учасник окремо.