Українські підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно просунулися у протидії російським системам з початку повномасштабного вторгнення, повідомляє командир роти РЕБ 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія» Олексій «Дід». Він зазначає, що раніше росіяни мали перевагу у РЕБ, але зараз вона зникла через дорожчі та довготриваліші в розробці системи ворога.

За словами Олексія, українські виробники швидше адаптуються до нових викликів, зокрема у боротьбі з FPV-дронами, над якими працюють близько десятка компаній. Також ведуться розробки протидії «Шахедам» і «Гераням», які використовують mesh-мережі — технологію зв’язку «точка — мультиточка». Проте поки що успішних методик протидії таким мережам немає.

Ярослав Філімонов, СЕО компанії «Квертус», що розробляє комплекси РЕБ для захисту від безпілотників, пояснює, що російські системи РЕБ до 2022 року були орієнтовані переважно на придушення комунікацій між підрозділами, а не на боротьбу з дронами. Українці першими почали використовувати РЕБ для протидії БпЛА, а росіяни лише наслідують цей досвід. За його словами, технологічні перегони тривають, але масштабних проривів не було. З’явилися більш стійкі зв’язки, потужніші ретранслятори, міграція частот у діапазоні від 300 МГц до 8 ГГц, а також оптоволокно, проти якого РЕБ безсилий.

Фахівці відзначають, що найскладніше виявляти і подавляти маленькі цілі, зокрема FPV-камікадзе, через обмеження радіолокаційних систем. Аналоговий канал відео у більшості таких дронів можна перехопити, але дрони «Мавік» та «Молнія» становлять більший виклик через особливості польоту та стійкість до глушіння. Українські системи РЕБ мають можливість одночасно керувати кількома комплексами, що підвищує ефективність захисту.

Філімонов додає, що РЕБ ефективний проти радіозв’язку, але результат залежить від багатьох факторів: радіогоризонту, потужності передавача, типу зв’язку. Найпростіше працювати проти FPV-дронів на частотах від 700 до 1200 МГц, складніше — проти дронів «Орлан», «ZALA», «Оріон», які літають далеко і використовують вузьконаправлені антени. Також важко подавляти CRPA-антени «Комета», встановлені на «Шахедах», та стійкі mesh-мережі між БпЛА на висоті понад 200 метрів.

За словами анонімного співрозмовника, російська машина РЕБ була потужною, але знищена, а українські військові з 2014 року поступово вибивали комплекси ворога, що допомогло у протистоянні після 2022 року. Противник адаптувався, перейшовши від великих станцій до малогабаритних засобів, але радикальних змін у РЕБ не відбулося. Технологічні перегони тривають без явного лідера і не мають кінця.

Найбільша складність для українських фахівців — протидія FPV-дронам на оптоволоконних каналах та цифрових відеоканалах, оскільки аналоговий сигнал легше подавляти. Водночас тривають тестування нових рішень, зокрема смарт-РЕБ, який може генерувати перешкоди на будь-яких частотах і знешкоджувати дрони.

Таким чином, український РЕБ розвивається динамічно, використовуючи передові технології партнерів і адаптуючись до нових загроз, що постійно змінюються на полі бою.