Після повернення з фронту українські військові стикаються з необхідністю інтегруватися у цивільне життя, і саме громади відіграють ключову роль у цьому процесі. Як зазначає автор ексклюзивної колонки для 24 Каналу, ефективна ветеранська політика неможлива лише через ухвалення законів чи постанов — реальні зміни відбуваються на місцевому рівні, де вирішуються конкретні життєві питання ветеранів.
У багатьох громадах ветеранську політику досі сприймають переважно як систему соціального захисту: пільги, виплати, оформлення статусу, окремі медичні послуги. Проте повномасштабна війна докорінно змінила ситуацію: тепер ветеранська політика має охоплювати медицину, психологічну допомогу, освіту, працевлаштування, підприємництво, житлову політику, безбар'єрність, культуру, спорт і збереження пам’яті про війну. Йдеться про комплексну державну політику, яка створює умови для повноцінного життя ветеранів та їхньої активної участі у житті громади.
Великі міста вже створюють міжвідомчі команди, відкривають ветеранські простори та запроваджують нові сервіси. Водночас у менших громадах часто бракує не лише ресурсів і фахівців, а й розуміння, що сучасна ветеранська політика виходить за межі оформлення пільг. Саме громади найкраще бачать щоденні проблеми ветеранів і можуть оперативно реагувати на них.
У Хмельницькому, наприклад, регулярно проводяться ветеранські діалоги «Пліч-о-пліч», організовані міською радою та комунальним закладом «Ветеранський простір». Це неформальні зустрічі, де ветерани відверто діляться труднощами повернення до цивільного життя. Частину питань громада може вирішити самостійно, але часто проблеми виникають через прогалини у законодавстві або відсутність державних механізмів. Дослідження звернень ветеранів показує: незалежно від регіону, вони стикаються з подібними викликами, що свідчить про системний характер проблем.
Автор підкреслює, що найкращі рішення з’являються тоді, коли держава чує громади. Органи місцевого самоврядування потребують чітких правил, стандартів і дієвих інструментів від держави, щоб не створювати систему підтримки ветеранів з нуля. Рада ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів має стати майданчиком для об’єднання досвіду регіонів, збору проблемних кейсів і формування пропозицій для системних рішень. Важливо, щоб цей зв’язок був двостороннім: рішення Міністерства швидко доходили до громад, а успішні місцеві практики поширювалися країною. Лише так можна створити систему підтримки ветеранів, яка працюватиме і під час війни, і після її завершення.
