Народний депутат Олександр Федієнко у своєму дописі в Facebook заявив, що роками велика трійка мобільних операторів знищувала малих телеком-операторів, через що на прифронтових територіях України зараз немає інтернету і не буде. За його словами, мобільний зв’язок там не працює, а влада звертається не до великих операторів, а до малих, щоб ті відновлювали оптичний інтернет, який вже знищений.

Федієнко підкреслює, що за роки витіснення малого і середнього бізнесу з телеком-ринку влада обіцяла, що великі оператори забезпечать надійний і технологічний зв’язок у будь-яких умовах. Проте зараз, коли мобільний зв’язок на прифронтових територіях відсутній, саме малі оператори змушені ризикувати життям, відновлюючи мережі під обстрілами, дронами та FPV.

Депутат наголошує, що державна політика, яка сприяла укрупненню ринку і ускладнювала роботу малих операторів через регуляторний тиск, нові вимоги, звітність і платежі, призвела до системної вразливості телеком-інфраструктури. Малі оператори, які мали власні локальні мережі і могли швидко реагувати, були витіснені, а зараз саме вони є останньою надією на відновлення зв’язку в найнебезпечніших зонах.

Федієнко підкреслює, що держава не може одночасно знищувати малий бізнес і вимагати від нього рятувати країну. Якщо локальні оператори потрібні для забезпечення зв’язку під час війни, влада має створювати умови для їхнього виживання, а не ускладнювати ведення бізнесу. Резервування мережі – це економічна необхідність, відсутність якої може коштувати значно дорожче.

Проблема не обмежується лише трьома великими операторами. Вона стосується державної політики, регуляторних органів, податкової системи, доступу до інфраструктури та загального ставлення до малого і середнього телеком-бізнесу. Федієнко ставить під сумнів логіку побудови телеком-інфраструктури, яка призвела до того, що в найважчий момент країна змушена покладатися на тих, кого роками витісняли з ринку.

Цей допис народного депутата є закликом до держави чесно оцінити наслідки власної політики і зрозуміти, що знищення телекомунікаційної стійкості у мирний час тепер призводить до проблем із забезпеченням зв’язку під час війни.