Україна стала важливим партнером для провідних світових виробників зброї, демонструючи унікальний досвід швидкої розробки та виробництва бронетехніки в умовах війни. Країни Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія та Катар, підписали з Україною довгострокові угоди про співпрацю в оборонній сфері, зацікавлені у бойових рішеннях, перевірених на фронті.

Світова оборонна промисловість стикається з дефіцитом виробничих потужностей через зростаючий попит. Європейський Союз планує до 2030 року інвестувати близько 800 мільярдів євро в оборону, а країни НАТО зобов’язалися витрачати 5% ВВП на озброєння. У Саудівській Аравії та ОАЕ активно розвивають власні оборонні підприємства, прагнучи зменшити залежність від імпорту. Зокрема, Ер-Ріяд має на меті локалізувати половину військових закупівель до кінця десятиліття, а Абу-Дабі розвиває EDGE Group як один із найшвидше зростаючих збройових конгломератів.

Країни Перської затоки відмовляються від традиційних західних партнерів на користь Туреччини та України. У липні 2025 року Саудівська Аравія уклала угоди з турецькими компаніями Nurol Makina, FNSS та Aselsan для локалізації виробництва колісних бронемашин і башт. Туреччина запропонувала перевірені в бойових умовах конструкції, модульну інженерію та швидку передачу технологій.

Україна, зі свого боку, пропонує рішення, які пройшли випробування в умовах активної війни з Росією. Військові виробники країни змогли стиснути розробку, випробування та сертифікацію бронетехніки до рекордних термінів. Наприклад, компанія "УКР АРМО ТЕХ", заснована після повномасштабного вторгнення, створила броньовану машину "Гюрза" (UAT-Gyurza) від концепції до сертифікації всього за шість місяців. Це стало можливим завдяки тісній співпраці інженерів, виробників, органів сертифікації та військових частин, які працюють одночасно, а не послідовно.

Українські виробники спочатку використовували іноземні компоненти, зокрема комерційні шасі, щоб прискорити виробництво, але поступово переходять на вітчизняні платформи та збільшують локалізацію. Такий підхід дозволяє швидко забезпечувати необхідні можливості, одночасно будуючи довгострокову технологічну незалежність.

Війна змінила вимоги до бронетехніки. Якщо раніше головною загрозою були міни та засідки, то тепер бронемашини мають витримувати удари безпілотників, барражуючих боєприпасів і високоточних ракет. Конструкція "Гюрзи" враховує ці виклики: захищені відділення екіпажу, V-подібний корпус, сидіння, що поглинають вибухову хвилю, дистанційно керовані бойові модулі.

Як зазначає автор матеріалу Веслі Мартін, "жодну броньовану машину не слід оцінювати лише за технічними характеристиками на папері. Її справжнім показником є те, чи дозволяє вона солдатам виконати свою місію та повернутися додому живими". Головна перевага українських виробників — швидкість трансформації бойового досвіду у нові технології, що дає їм перевагу над традиційними західними компаніями, які працюють за бюджетними циклами.

У 2025 році витрати США на оборону знизилися на 7,5%, тоді як Європа та країни Перської затоки суттєво збільшують фінансування. Це створює ризик втрати лідерства американськими виробниками. За словами Мартіна, Вашингтону слід розглядати ці виклики як можливість, адже військовим потрібне обладнання, що відповідає актуальним загрозам і поставляється вчасно.