Українські удари по території Росії, зокрема по нафтопереробних заводах, суттєво впливають на повсякденне життя росіян, однак це не призводить до масових протестів проти війни чи влади Володимира Путіна. Про це пише колумністка The Atlantic Анна Нємцова.
Цього літа Україна значно активізувала атаки безпілотниками вглиб Росії, що спричинило дефіцит пального у багатьох регіонах. В окремих випадках водіям доводиться чекати на бензин до 69 годин, а черги на заправках розтягуються на кілометри. Попри це, масових демонстрацій не відбувається: більшість росіян демонструють готовність пристосовуватися до нових труднощів, а не виходити на протести.
Історичний досвід і страх перед державою
Як зазначає Нємцова, одна з причин такої пасивності — історичний досвід радянських часів, коли дефіцит товарів і довгі черги були звичним явищем. Люди сприймали нестачу як норму, а протести жорстко придушувалися, що закріпило страх перед державою. Відомим прикладом стала Новочеркаська трагедія 1962 року, коли силовики відкрили вогонь по демонстрантах.
Протестна активність зменшилася
На початку повномасштабного вторгнення антивоєнні акції були масштабнішими: за даними OVD-Info, у 2022 році затримали майже 19 тисяч активістів. Проте згодом через посилення репресій протестна активність майже зникла. Показовим став випадок ветерана Олександра Луніна, який після критики Путіна та війни був ув'язнений і змушений публічно вибачатися.
"Росіяни готові пристосовуватися до дедалі вищого рівня ризику", — заявив економіст Костянтин Сонін.
За словами економістів, заможні росіяни знаходять способи обійти дефіцит пального, використовуючи зв'язки або сплачуючи подвійну ціну за доставку бензину. Найбільше від нестачі страждають мешканці сільської місцевості та малозабезпечені громадяни.
Підтримка Путіна і реакція влади
За даними Левада-центру, у червні рейтинг схвалення Путіна становив 74%, хоча поступово знижується. Близько 52% опитаних вважають, що країна рухається у правильному напрямку, а в проблемах звинувачують переважно Захід і США. Водночас зростає емоційна напруга: 29% респондентів цього літа заявили про страх або смуток, а 16% готові взяти участь у протестах (проти 11% на початку року).
Попри відсутність масових протестів, Кремль посилює силовий апарат: фінансування Росгвардії та правоохоронних органів цього року перевищило 47 мільярдів доларів.
Контекст: війна і настрої росіян
Як повідомляє УНІАН, у російських регіонах вже не очікують швидкого завершення війни, а головним бажанням для багатьох є повернення до нормального життя. У повсякденності війна проявляється через набір контрактників, виплати військовим, розмови про мобілізацію, регулярні атаки дронів і економічні наслідки.