Український уряд активно пропонує іноземним інвесторам придбати державні активи, однак попит з боку закордонних компаній, особливо європейських, залишається низьким. Про це повідомляє Kyiv Independent з посиланням на голову Фонду державного майна Дмитра Наталуху.

Наразі Фонд державного майна виставив на продаж 18 великих і 157 малих об'єктів, а загалом у планах — понад 1200 проєктів із більш ніж 3000 державних активів. За перше півріччя 2026 року 168 малих об'єктів було продано на понад 1 млрд грн, але покупцями здебільшого виступали українські інвестори. На конференції з відновлення України у Гданську Наталуха заявив, що жоден європейський інвестор не виявив зацікавленості у державних активах, попри широкий вибір — від аміачного заводу в Одесі до хлібозаводу в Чернівцях.

За словами учасників процесу, іноземних інвесторів відлякують глибокі структурні проблеми: недостатня комунікація уряду щодо перспективних об'єктів, ризики війни, кадровий дефіцит у Фонді (особливо англомовних фахівців), а також обмеження щодо розкриття фінансової інформації до оголошення аукціону. Часто активи мають борги, перебувають у незадовільному стані або є предметом потенційних судових позовів. "Багато з нинішніх об'єктів потребують суттєвої реструктуризації та додаткових інвестицій", — зазначив Райнер Перау, генеральний директор Німецької торгово-промислової палати в Україні.

Наталуха визнав, що держава недостатньо рекламувала проєкти для іноземних інвесторів, а сам Фонд державного майна майже півтора року залишався без керівника. Він також наголосив, що Євросоюз міг би допомогти європейським компаніям увійти на український ринок, надавши інструменти страхування ризиків, адже більшість інвесторів не готові вкладати кошти без належного страхування. Водночас компанії зі США, Туреччини, Ізраїлю та Азербайджану проявляють інтерес до активів у сферах агро, гірничої промисловості та хімії, але за час війни лише одна іноземна компанія — азербайджанська Neqsol — придбала державний актив (титановий рудник UMCC за 4 млрд грн).

Ситуація може змінитися після оголошення партнерства DFC (Корпорація з фінансування розвитку США) з Міжнародною агенцією гарантій інвестицій Світового банку, що розширить політичне страхування для американських інвесторів, зокрема щодо Одеського припортового заводу, який знову виставлять на аукціон у жовтні. Завод має борг у 193 млн доларів і розташований у зоні підвищеної ракетної небезпеки, але цього року до нього проявили інтерес компанії зі США, Туреччини та Ізраїлю після блокування Іраном постачання аміаку через Ормузьку протоку. Початкова ціна — 4,3 млрд грн, що у п'ять разів менше, ніж у 2009 році.

Президент Польського бізнес-клубу Войцех Костржева вважає, що кілька успішних приватизацій можуть змінити ставлення європейських інвесторів, але для цього Фонду слід активніше комунікувати з бізнес-асоціаціями Європи: "Керівництво української приватизаційної служби має провести справжній роуд-шоу у Варшаві, Берліні, Парижі, Лондоні чи Стокгольмі, щоб пояснити, чому зараз вигідно інвестувати в Україну".