Кабінет Міністрів України 6 серпня ухвалив рішення пом’якшити вимоги до рівня локалізації виробництва самохідних комбайнів, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Раніше встановлений поріг локалізації у 40% став недосяжним через війну, що унеможливило збереження виробництва. До повномасштабного вторгнення Росії в Україні працювало локалізоване виробництво комбайнів: ПП «Білоцерківмаз» на власній базі та ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» виготовляли комбайни SAMPO з рівнем локалізації 45%. Втім, бойові дії повністю зруйнували це виробництво, і наразі в Україні не виготовляють готові самохідні комбайни.
Самохідні зернозбиральні комбайни є однією з найскладніших у технологічному плані категорій аграрної техніки. Україна не має власного виробництва ключових високотехнологічних компонентів, зокрема двигунів, трансмісій і гідростатичних систем відповідного класу.
Через руйнування ланцюгів доданої вартості, за офіційними розрахунками Міністерства економіки та довкілля, забезпечити локалізацію понад 25% у 2026 році неможливо. Запуск виробництва такої техніки триває від 12 до 18 місяців і передбачає організацію крупновузлового (SKD) складання, адаптацію технологічних процесів та поступове залучення українських постачальників деталей.
Уряд запровадив гнучкий графік локалізації: поріг знижено до 25% на час воєнного стану і два роки після його завершення, з поступовим підвищенням кожні 12 місяців — до 30%, 35% і повернення до 40% лише на п’ятий рік після війни. Міністерство економіки перевірятиме ступінь локалізації для формування переліку техніки, вартість якої частково компенсується аграріям з бюджету. Техніка, що не відповідає мінімальному рівню локалізації, не зможе брати участь у програмі підтримки.