Українська армія посилює оборону Чорнобильської зони, готуючись до можливої нової спроби російського вторгнення, повідомляє німецьке видання Der Spiegel.
За даними видання, по всій території зони відчуження встановлені контрольно-пропускні пункти через кожні кілька кілометрів. Будівельна техніка викопала траншеї та ями в піщаному ґрунті, а потім насипала ґрунт на перехрестях доріг. Під цими піщаними пагорбами розташовані новозведені оборонні галереї, стіни і стелі яких збудовані з деревини, добутої з навколишніх соснових лісів.
У деяких місцях будівельні бригади просвердлюють отвори в асфальті на узбіччях шосе, встановлюють металеві стовпи і натягують над ними пластикові сітки. Ця конструкція призначена для того, щоб безпілотники заплутувалися в них. За інформацією Der Spiegel, така тактика вже застосовувалась на Донбасі.
Видання також наголошує, що хоча Білорусь, розташована за 15 кілометрів від Чорнобиля, поки не вступила у війну, у разі зміни ситуації ця територія одразу опиниться в зоні досяжності дронів з візуальним керуванням (FPV). Українські чиновники неодноразово попереджали про зростання ризику поширення війни на північну сусідню країну.
У червні президент України Володимир Зеленський висунув Білорусі ультимативну вимогу вимкнути ретрансляційні станції в південних регіонах країни, які Росія використовувала для керування повітряними ударами по Україні. Білорусь виконала цю вимогу.
Der Spiegel також повідомляє, що українські фахівці відновили пошкодження блискучої металевої оболонки реактора Чорнобильської АЕС, яке було завдане російським безпілотником. Металевий лист, яким заклали дірку, відбиває сонячне світло інакше, ніж решта конструкції, що накриває аварійний 4-й блок.
Захисну споруду, що насунута на руїни реактора у 2016 році, планували експлуатувати 100 років для запобігання витоку радіоактивних частинок. Однак через пожежу, спричинену ударом безпілотника в лютому 2025 року, мембрана всередині оболонки була знищена і споруда вже не функціонує за призначенням.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що для відновлення об'єкта потрібно близько 500 млн євро. Міжнародні партнери вже почали озвучувати суми, які готові виділити на порятунок Чорнобильської АЕС. Проєкт реалізовуватиметься спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку.
Міністерство енергетики України повідомляло, що Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва виділить 30 млн євро на початкові роботи з відновлення Нового безпечного конфайменту (НБК). Ці кошти призначені для підготовки інженерних рішень та закупівлі обладнання. Роботи мають бути завершені до 2030 року через ризики корозії металевих конструкцій, які можуть ускладнити подальше відновлення НБК.