У лікарні «Мечникова» перебувають українські захисники з найтяжчими пораненнями, які отримали на фронті. Палата, де вони лікуються, наповнена запахом гартованого заліза, гуми та згорілого тіла, який неможливо сплутати.
Серед поранених — 21-річний Юрій, доброволець із 2022 року, який навчався в Національній академії сухопутних військ. Ворожа міна відірвала йому дві ноги, але не забрала гумор і позитивний настрій. Йому вже перелили понад три літри крові дніпрян, і він швидко йде на поправку, чекаючи на дружину Вікторію, яка також служить у війську.
Поруч лежить 30-річний Максим із згорілим до ніг тілом, вибитими очима та відірваною рукою. Лікарі «Мечникова» поступово повертають йому життя крок за кроком. Родичі поранених перебувають під дверима у розпачі, але водночас щасливі, що бачать, як їхні близькі борються за виживання.
Як повідомляє Сергій Риженко у Facebook, біль, який відчувають ці захисники, не знімається ліками. Його можна бачити і проходити разом із пораненими, адже це не лише фізичний, а й глибокий душевний біль, що супроводжує їхню боротьбу за життя.