Російська авіабаза «Хмеймім» та військово-морська база в Тартусі в Сирії більше не перебуватимуть під виключним контролем Москви, повідомляє The Times. Ці військові об’єкти будуть перетворені на центри спільних навчань, що свідчить про ослаблення впливу Росії на Близькому Сході.
За даними видання, це сталося після повалення Башара аль-Асада у 2024 році силами повстанців, а на його місце прийшов Ахмед аль-Шараа – командир ісламістського повстанського руху. Хоча Росія підтримувала Асада протягом дев’яти років, президент Володимир Путін наказав не втручатися, коли повстанці увірвалися до Дамаска. Сирія назвала угоду «реорганізацією російської присутності» та заявила, що цивільні об’єкти на базах передадуть Дамаску.
Експертка з російської зовнішньої політики Ганна Нотте вважає, що можливість використання Росією сирійських баз для військових цілей зменшується, але не виключена повністю. Вона зазначила: «Росія з великою обережністю ставиться до того, наскільки Шараа зможе утримати владу… Ми просто будемо вичікувати». Російські бази раніше використовували для перекидання поставок та бойовиків до «Африканського корпусу» – правонаступника «Вагнера» у Лівії, Малі, ЦАР та інших країнах.
Аналітик Нікіта Смагін додає, що нова влада Сирії поступово витісняє Росію, прагнучи позбутися її присутності, але робить це обережно, щоб не зіпсувати відносини. Водночас угода викликала критику в Росії, зокрема серед прихильників жорсткого курсу. Колишній юрист «Вагнера» Ігор Єлісеєв написав: «Ми витратили величезні ресурси та життя… і тепер будемо просити дозволу у тих бородатих та їхніх турецьких кураторів на перебування на наших власних базах?»
Окрім Сирії, Росія втратила вплив на інших традиційних союзників. Промосковський лідер Венесуели Ніколас Мадуро був затриманий американськими спецпідрозділами. В Угорщині уряд Віктора Орбана, який вважали «троянським конем» Кремля в ЄС, зазнав поразки на виборах. На Південному Кавказі Вірменія та Азербайджан віддаляються від сфери впливу Москви.
Сербія, одна з небагатьох європейських країн без санкцій проти Росії, прийняла президента України Володимира Зеленського з першим візитом після початку війни. Український чиновник назвав переговори «ляпасом» для Путіна і частиною зусиль відтягнути Сербію від Кремля. Візит Зеленського відбувся після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прямо закликав Путіна припинити бойові дії в Україні, зазначивши: «Шкода, що гинуть молоді люди».
Путін, за інформацією Зеленського, звернувся до Північної Кореї за військовою підтримкою і планує розгорнути на території Росії від 30 до 50 тисяч північнокорейців, які «вивчають цю війну». Експертка Нотте припускає, що ослаблення російського впливу у світі може змусити Кремль жорсткіше діяти в Україні, адже Москва ставить на перемогу у війні, незважаючи на втрати в інших регіонах.
Раніше у відповідь на візит Зеленського до Сербії у столиці Косова Пріштині зняли прапори України, що майоріли там від початку повномасштабного вторгнення. Мер Пріштини Перпарім Рама пояснив це необхідністю поваги до Косова, водночас висловивши солідарність із народами, які стикаються з війною. Швейцарське видання NZZ відзначило, що рішення Белграда прийняти Зеленського порушило політичне табу, а сам Вучич прагне використати переговори для демонстрації готовності до діалогу із Заходом та обговорення євроінтеграції.