Китай чітко окреслює межі власної економічної моделі напередодні важливих переговорів із Заходом. Пекін не планує робити суттєвих поступок ні Вашингтону, ні Брюсселю.
Президент Китаю Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп мають намір провести нові особисті зустрічі в цьому році, тоді як Європейський Союз встановив жовтневий дедлайн для врегулювання торговельних суперечок із КНР, повідомляє Reuters. Зростає занепокоєння через торговельний профіцит Китаю, який перевищує трильйон доларів, у той час як торговельний дефіцит ЄС із Китаєм минулого року в середньому становив мільярд доларів щоденно.
Західні країни критикують політику Китаю як меркантилістську і таку, що суперечить правилам глобальної торгівлі. У ЄС вважають, що пріоритетність місцевих виробників дозволяє Китаю заповнювати світові ринки дешевими товарами, що підриває промисловість країн, які прагнуть до більш збалансованого розвитку.
Нещодавно Міністерство комерції Китаю звинуватило Захід у протекціонізмі, назвавши тезу про «надмірні виробничі потужності» КНР логічно хибною і такою, що приховує приховані мотиви. Водночас влада вказала на низький рівень споживання в Китаї, пояснюючи це закономірним наслідком інвестиційної моделі розвитку.
Економіст Сюй Тяньчен зазначає, що Пекін прагне донести свою позицію до партнерів і чітко окреслює «червону лінію» щодо неприйнятності дискримінації китайських компаній. За його словами, прем’єр КНР Лі Цян намагався замінити наратив «Китайський шок 2.0» на «Китайську можливість 2.0», але ця риторика не переконує країни, які відчувають наплив китайського експорту.
Зараз Пекін уже уповільнив інвестиції через контроль за витратами місцевих органів влади, які звинувачують у надмірних виробничих потужностях. Китай визнає дисбаланс між попитом і пропозицією, обіцяє припинити цінові війни, але поки що без масштабних структурних реформ.
Головна економістка Natixis в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні Алісія Гарсія-Ерреро вважає, що епізод із тарифами Трампа дав Китаю шаблон «керованої взаємодії», який Пекін тепер застосовує і щодо Європи, фактично виграючи час. За її словами, меседжі Китаю щодо власної економічної моделі звучать значно впевненіше, ніж один-два роки тому.
Міжнародні дослідження попереджають про загрози політики Пекіна для світової економіки та самого Китаю. За даними недавнього звіту ОЕСР, майже 60% зростання ринкової частки китайських компаній можна пояснити отриманими субсидіями. Дослідження Банку Італії оцінює, що близько 75% зростання китайського експорту зумовлене внутрішніми факторами — слабким споживанням і надмірними потужностями.
Співзасновник дослідницької компанії Rhodium Group Деніел Розен відзначає, що китайські «аргументи» звучать дедалі частіше, а докази системних внутрішніх економічних проблем КНР, які мають наслідки для решти світу, накопичуються швидкими темпами.
Раніше «Фокус» повідомляв, що торговельна війна між Китаєм і США триває з 2024 року, а експерт Ярослав Романчук вважає, що її ескалація завдає удару по світовій економіці з непередбачуваними наслідками. Також стало відомо, що військові Китаю таємно вивчають війну в Україні на полігонах Росії, що викликає побоювання Заходу щодо посилення можливостей Пекіна у разі конфлікту навколо Тайваню.