У березні 2023 року старший лейтенант із позивним «Таксист» вперше прибув у район бойових дій і того ж вечора поїхав на позицію. За три роки він пройшов шлях від новачка до командира підрозділу протитанкових ракетних комплексів 30-ї окремої механізованої бригади, працював на різних бойових позиціях, пережив важкі поранення та втрати побратимів.
Олександр, який до війни працював будівельником, торгував і таксував, отримав позивний саме через останню професію. За освітою він історик і експерт із культурних цінностей для митної служби. Військову службу почав лише після п’яти місяців підготовки у 2022 році, спочатку очікуючи працювати з документами, але швидко опинився на передовій піхоти.
Перший вихід на позицію в березні 2023-го був для нього несподіваним і без чіткого розуміння, що брати з собою. Згодом «Таксист» став командиром кулеметного підрозділу, працював із великокаліберними системами і відзначає, що війна 2023 року була стрілецькою — піхотинці самі спостерігали за ворогом. Натомість у 2026 році роль піхоти змінилася: тепер за рухом противника спостерігають дрони, які коригують вогонь і наносять удари.
«Ми нічого не бачимо — за нас бачать дрони», — каже Олександр. Піхота утримує позиції і має зупинити ворога, якщо він прорветься, тому тренування зі стрільби та тактики залишаються важливими, особливо для новобранців, яких навчають досвідчені офіцери, що самі були на фронті.
Переломним у бойовій тактиці став 2024 рік, коли ворог почав застосовувати дрони, здатні зависати над конкретними укриттями і скидати боєприпаси прямо в бійниці. Це змусило піхоту заглиблювати укриття, робити їх багатошаровими і меншими за розміром. Під час великого штурму в вересні 2024-го на позиції «Таксиста» діяли близько 40 російських військових, а саме маленькі бійниці врятували оборонців.
Російська тактика змінилася: тепер ворог концентрує засоби ураження на одній позиції, доки її не знищить. На одній із позицій, яку називали «Рейх», проти українських захисників застосували близько 30 ударних дронів. Після тривалого перебування на позиціях, трьох зруйнованих укриттів і важких контузій Олександр потрапив до госпіталю.
Після двомісячного лікування він повернувся до підрозділу, але через погане самопочуття попросив відстрочку від виходу на передову. Командування не врахувало його стану, і він самовільно залишив позицію, поїхавши додому. Через два з половиною місяці «Таксист» сам зібрався, одягнув форму і повернувся до підрозділу.
Олександр вважає, що його історія показує, як змінюється війна, як важливо адаптувати підготовку військових і підтримувати тих, хто пережив виснаження та травми. «Я просто зібрався і приїхав. Що буде, те й буде», — говорить він про своє повернення на фронт.