5 серпня набуло чинності рішення Ради ЄС 2026/1912, яким продовжено тимчасовий захист для українців у країнах Євросоюзу до 4 березня 2028 року. Вперше нові правила передбачають, що чоловіки призовного віку зможуть отримати або продовжити цей статус лише за умови підтвердження виконання військового обов'язку або наявності звільнення від нього.

Як повідомляє 24 Канал, для чоловіків доказом законного перебування стане штамп про законний виїзд, запис у додатку «Резерв+» від Міноборони України або офіційна довідка про відстрочку чи непридатність до служби. Відтепер саме ці документи визначають легальність перебування у 27 країнах ЄС. При цьому Верховна Рада не ухвалювала подібних норм на національному рівні — питання виїзду молодих чоловіків було врегульовано постановою Кабміну ще у 2025 році, і парламент не планував до нього повертатися.

За даними джерела, основна хвиля виїзду — близько 400 тисяч чоловіків віком від 18 до 22 років — відбулася легально, тож більшість із них автоматично відповідають новим вимогам ЄС. Для порівняння, нелегально кордон з країнами Європи цього року перетнули близько тисячі осіб, тоді як минулого року таких було понад десять тисяч. Механізм перевірки створювався не для боротьби з цими поодинокими випадками, а для того, щоб вперше перевіряти виконання військового обов'язку українцями за межами країни, причому цим займатимуться вже європейські міграційні служби, а не українські ТЦК.

Єврокомісар з внутрішніх справ Магнус Бруннер під час засідання в Люксембурзі 4 червня заявив, що ідея обмежити захист для чоловіків від 23 до 60 років виникла також на прохання української сторони. Водночас жодне українське відомство публічно не підтвердило таке звернення. Київ паралельно впроваджував власний механізм: 29 липня Кабмін ухвалив постанову про перевірку військово-облікових документів через систему «е-Консул», а у квітні президент Володимир Зеленський у Берліні погодився, що порушення законів мають розглядати служби обох країн.

Єдності серед країн ЄС щодо нових правил не було. Естонія та Люксембург наполягали на збереженні чинної директиви без змін, Франція також виступала проти обмежень. Головний аргумент опонентів — рішення ухвалюють без участі України, а нова норма дискримінує чоловіків. Правозахисні організації, зокрема PICUM, попереджають, що частина українських чоловіків може опинитися без документів і статусу, оскільки ухилення від призову не є підставою для міжнародного захисту. Відмова у тимчасовому захисті та притулку може призвести до ситуації, коли людина залишається без жодного статусу, а вислати її не дозволяє заборона на видворення.

Для тих, хто вже перебуває в ЄС, статус зберігається щонайменше до березня 2027 року — нові вимоги стосуються лише заяв, поданих після набуття чинності змін. Законність виїзду заднім числом не перевіряється, оскільки тягар доказу лежить на заявнику, а європейські органи не мають доступу до українських реєстрів. Водночас деякі країни, зокрема Чехія та Австрія, вже вимагають підтвердження виконання військового обов’язку навіть при повторних зверненнях чи возз’єднанні сім’ї. Як зазначає 24 Канал, Київ отримав механізм, який не наважився впровадити вдома, але тепер статус 4,4 мільйона українців став предметом переговорів на рівні ЄС.