В Україні вперше арештовані криптоактиви у розмірі понад 8,3 млн USDT, вартість яких на момент передачі перевищувала 372 млн грн, передали в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Цей крок став першим випадком, коли держава не лише формально наклала арешт на цифрові активи, а й отримала фактичний контроль над ними через доступ до криптогаманця. Зазвичай арешт криптовалюти в Україні був юридичною формальністю, адже без приватного ключа держава не могла управляти активом. Передача коштів на гаманець АРМА відкриває новий етап у державному управлінні цифровими активами.

За даними правоохоронців, активи вилучені в межах розслідування діяльності міжнародного хакерського угруповання, яке здійснювало кібератаки на компанії та громадян США і Європи, викрадало інформацію, вимагало викуп і легалізовувало кошти через активи в Україні. Орієнтовні збитки від діяльності групи перевищують 100 млн доларів.

АРМА має завдання не лише зберігати арештоване майно, а й підтримувати його економічну цінність. Для криптовалюти це означає збереження контролю над приватними ключами і вартості активів. Оскільки передані кошти — стейблкоїн USDT, прив’язаний до долара США, ризики різких коливань курсу нижчі, ніж у випадку біткоїна, але це не знімає необхідності організувати ефективне управління.

Найскладнішим викликом для АРМА є забезпечення безпечного контролю над криптогаманцем. Втрата приватного ключа означає безповоротну втрату доступу до активів, незалежно від судових рішень. Агентство має створити систему кібербезпеки рівня критичної державної інфраструктури, захищаючи активи від зовнішніх хакерських атак, внутрішніх ризиків, помилок адміністрування та технічних збоїв.

Юридично неврегульованими залишаються питання відповідальності у випадку втрати ключа, компрометації гаманця, несанкціонованих переказів або технічних збоїв. Операції в блокчейні здебільшого незворотні, що ускладнює повернення активів у разі помилки. Також виникає питання відповідальності держави перед власником активів, якщо арешт буде скасовано або особу виправдають.

Світова практика пропонує кілька механізмів захисту цифрових активів: мультипідписні гаманці, апаратне автономне зберігання ключів, розподілене резервне зберігання, незалежний аудит і страхування ризиків. Саме такі підходи, ймовірно, доведеться впроваджувати і АРМА.

Щодо подальшої долі криптоактивів, правоохоронці повідомляють, що після конвертації у фіатні кошти розглядається можливість придбання військових облігацій внутрішньої державної позики. Це дозволить зберегти економічну цінність активів і спрямувати їх на користь держави в умовах воєнного стану.

Остаточна доля коштів залежатиме від розвитку кримінального провадження. Можливі три сценарії: обвинувальний вирок і спеціальна конфіскація, що передасть активи у власність держави; тривале управління АРМА до завершення судового процесу; або скасування арешту з поверненням активів або компенсацією їх вартості.

Цей випадок став прецедентом для всієї системи кримінальної юстиції України, демонструючи можливість проходження цифровими активами повного циклу кримінального переслідування — від виявлення і арешту до фактичного управління державою. Від ефективності роботи АРМА з кібербезпекою, аудитом і управлінням залежить майбутнє криптоактивів у кримінальному процесі та державному управлінні.