Керівник Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії Австрії, полковник Маркус Райснер, в інтерв’ю Укрінформу заявив, що додаткове залучення 300 тисяч російських військових не дозволить подолати українську «стіну дронів».
За словами Райснера, спосіб ведення війни кардинально змінився, і вирішальну роль тепер відіграють спеціальні системи озброєння, зокрема безпілотники. Він підкреслив, що обидві сторони створили на тактичному рівні «прозоре поле бою», яке майже неможливо прорвати через масове застосування дронів.
«Якби Росія просто підтягнула ще 300 тисяч військових, цього, на мою думку, було б замало, адже вони розбилися б об українську стіну дронів», – наголосив експерт. Він також не виключив, що Росія може свідомо погоджуватися на надзвичайно високі втрати, але вважає такий підхід безперспективним.
«Хіба що Росія й надалі свідомо йтиме на надзвичайно високі втрати і посилатиме солдатів уперед доти, доки в України не закінчаться дрони. Але я думаю, що навіть російське керівництво зрозуміло: це не принесе стійкого успіху», – додав Райснер.
Він зазначив, що наразі Росія намагається виявити слабкі місця в українській обороні, щоб використати їх для прориву, але таких «ахіллесових п’ят» поки не знайдено. За його оцінкою, завдання росіян – знайти «шпарини», у які можна вдарити, аби мобілізаційним імпульсом здійснити прорив.
Райснер також припустив, що після парламентських виборів у Росії може початися нова хвиля мобілізації, що призведе до посилення атак і ескалації конфлікту. Водночас він підкреслив, що без технологічного або тактичного способу нейтралізувати «прозоре поле бою» масштабний механізований прорив залишається надзвичайно складним.
«У військово-теоретичній дискусії панує згода в тому, що це може спрацювати лише завдяки поєднанню різних заходів», – пояснив Райснер. Одним із можливих підходів він назвав концентрацію засобів протидії дронам і ударних безпілотників на окремій ділянці фронту для створення коридору прориву.
«Чи вдасться це – питання відкрите. Вирішальним є той момент, коли ситуація схиляється на користь однієї зі сторін – так званий hinge factor, чинник перелому», – додав експерт.