Об'єднані Арабські Емірати за останнє десятиліття стали одним із ключових гравців на африканському континенті, активно інвестуючи в інфраструктуру, енергетику та видобуток корисних копалин, а також підтримуючи парамілітарні угруповання, які звинувачують у воєнних злочинах. Як повідомляє Financial Times, під керівництвом шейха Мохамеда бін Заїда аль Нагаяна (MBZ) Емірати не лише розширюють економічний вплив, а й використовують непрозорі схеми для досягнення своїх цілей.

Логістичні гіганти DP World і Abu Dhabi Ports контролюють порти у 13 африканських країнах, забезпечуючи собі стратегічний вплив на торгівлю між Африкою, Азією та Близьким Сходом. За даними МВФ, обсяг торгівлі між Африкою та країнами Перської затоки, не пов'язаної з нафтою, перевищує 100 мільярдів доларів, значна частина з яких припадає на ОАЕ. Водночас Міжнародна холдингова компанія (IHC), яку очолює шейх Тахнун бін Заїд аль Нагаян, інвестувала мільярди доларів у проєкти на всьому континенті — від вітрової електростанції в Єгипті до нафтопереробного заводу в Уганді.

Однак, як зазначає FT, щедрість Еміратів часто виходить за межі офіційних відносин і супроводжується співпрацею з воєнізованими формуваннями. Зокрема, ОАЕ звинувачують у підтримці Сил швидкого реагування (RSF) у Судані, які, за даними ООН та правозахисників, причетні до воєнних злочинів, етнічних чисток і геноциду. Через мережу злітно-посадкових смуг і військових баз на Червоному морі Емірати постачають цим угрупованням зброю, безпілотники та бронетехніку.

Показовим є приклад порту Бербера в самопроголошеному Сомаліленді, куди DP World інвестувала 450 мільйонів доларів. Окрім модернізації інфраструктури, ОАЕ отримали контроль над військово-морською базою та злітно-посадковою смугою. Схожі схеми застосовувалися і в Судані, де еміратські компанії планували інвестувати 6 мільярдів доларів у порти, але громадянська війна та звинувачення у підтримці RSF зірвали ці плани.

За інформацією Chatham House, золото, що незаконно експортується з Судану до ОАЕ, фінансує громадянську війну в країні. Частина цього золота надходить із шахт, контрольованих компаніями, пов'язаними з лідерами RSF, на яких накладені санкції США та Великої Британії. Крім Судану, еміратські холдинги інвестують у видобуток міді, золота й залізної руди в Замбії, ДР Конго, Ефіопії, Малі та Мавританії, а також скуповують землю для сільськогосподарських проєктів у різних африканських країнах.

Західні країни, зокрема США та ЄС, не поспішають реагувати на зростання впливу ОАЕ в Африці, обмежуючись заявами про «зовнішніх гравців». Для України це створює додаткову дилему, адже Київ нещодавно уклав довгострокові угоди з Еміратами, прагнучи посилити свою присутність на африканському ринку.