САП і НАБУ вручили нову підозру колишній посолці України в США Ользі Стефанішиній, повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК).
Під час судового засідання прокурор САП заявив, що витрати Стефанішиної значно перевищують її доходи та заощадження. Зокрема, серед джерел доходів назвали зарплату, відшкодування за відрядження та аліменти. Водночас підозрювана не продавала майно, не брала позик і не знімала готівку. Загальна сума набутого майна за півтора року становить 13,9 млн гривень. Прокурор також цитував листування, у яких Стефанішина надсилає іншим людям квитанції на оплату комунальних послуг.
Через це САП просила обрати для Ольги Стефанішиної запобіжний захід у вигляді застави на суму 13,1 млн гривень. Після заслуховування сторін суд пішов до нарадчої кімнати, а рішення оголосять 6 серпня о 09:30, повідомив кореспондент Еспресо Дмитро Дідора.
Сама Стефанішина у коментарі Еспресо зазначила, що поважає право слідчих висувати версії, але заперечує звинувачення. "Я своє життя жила достойно і вважаю, що достатньою є інформація, яку озвучили адвокати", — сказала вона. Колишня посолка додала, що на наступних судових засіданнях будуть надані всі матеріали, а також готова робити частину інформації публічною. Вона наголосила: "В цій залі суду я є підозрюваною особою. Але, вийшовши звідси, я продовжу бути мамою, політиком, публічною людиною, достойною вільною людиною".
Прокурор САП повідомив, що Стефанішину підозрюють у незаконному збагаченні, зокрема у набутті майна через інших осіб за її дорученням. За даними ЦПК, це пов’язано з приховуванням прибутків у декларації.
Раніше журналісти hromadske у розслідуванні звернули увагу на невідповідності у деклараціях Стефанішиної та її матері. Зокрема, посадовиця декларувала право користування квартирою матері, яка відсутня у державних реєстрах, а також не вказувала іншу квартиру матері, продану у 2018 році. У 2022 році мати Стефанішиної придбала апартаменти у столичному ЖК бізнес-класу за ціною, що була в кілька разів нижчою за ринкову. Стефанішина пояснила, що укладений інвестиційний договір був до завершення будівництва, тому порівняння з ринковими цінами 2022 року некоректне. Вона також підтвердила тимчасове користування батьківською квартирою, яке буде відображене у декларації.
НАЗК у коментарі журналістам зазначило, що об’єкт нерухомості підлягає декларуванню, якщо посадовець користувався ним станом на 31 грудня звітного року або понад шість місяців протягом року. Через це пояснення Стефанішиної викликали сумніви.
Ольга Стефанішина також є обвинуваченою у кримінальному провадженні щодо закупівлі Міністерством юстиції у 2013 році науково-правових досліджень для адаптації законодавства до права ЄС. За версією НАБУ і САП, тендер провели з порушеннями, а переможець отримав понад 2,5 млн грн за роботи, які фактично дублювали наявні напрацювання і не мали цінності для держави. Слідство стверджує, що Стефанішина підписувала тендерні документи, які стали підставою для оплати. Підозру їй повідомили у 2019 році, справа досі розглядається у Вищому антикорупційному суді.
Попри це кримінальне провадження не завадило кар’єрному зростанню Стефанішиної: у 2020 році вона стала віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а у 2026 році очолила Міністерство юстиції. Вона відкидає звинувачення, наголошуючи, що діяла в межах повноважень і вважає справу необґрунтованою.