Українські дрони-перехоплювачі ефективно протидіють іранським БпЛА типу "шахед", але не здатні зупиняти реактивні безпілотники. Про це заявив розробник БПЛА "Довбуш" Володимир Яценко, повідомляє Цензор.НЕТ.
За словами Яценка, існуючі в Україні дрони-перехоплювачі справляються із завданням проти "шахедів", однак не можуть ефективно діяти проти реактивних апаратів, зокрема таких, як "Бандероль". "І це не питання доопрацювання. Розрив за швидкістю зближення та за наявною енергією не покривається модернізацією гвинтової платформи. Потрібен інший клас виробу. Зараз такі цілі відпрацьовуються зенітними ракетами. Вартість перехоплення на порядки вища за вартість цілі — розмін, який противник свідомо закладає у свою тактику. За його темпів виробництва ми цей обмін не виграємо. Рішення — реактивний перехоплювач із поверненням і повторним застосуванням. Багаторазовість тут не про зручність експлуатації, а про те, щоб вартість перехоплення стала прийнятною за масового застосування", — наголосив Яценко.
Він також окреслив, як можна реалізувати таку розробку. На його думку, необхідно створити консорціум із розподілом компетенцій: система наведення і захоплення цілі, бойова частина та підрив, канал управління і захист від завад, планер, наземний сегмент і інтеграція в контур ППО. Окремо потрібно вирішити питання силової установки, оскільки в Україні немає серійного реактивного двигуна потрібного класу. Це вузьке місце можна закрити або локалізацією виробництва з партнером, або запуском цільової програми під конкретні технічні характеристики.
Яценко підкреслив, що технічні вимоги до нового перехоплювача мають бути затверджені на рівні РНБО: "Діапазон швидкостей і висот, час реакції від виявлення до пуску, тип наведення на кінцевій ділянці, схема повернення та посадки, гранична вартість перехоплення, вимоги до інтеграції з наявним контуром виявлення. Без єдиної рамки отримаємо несумісні прототипи замість серії". Він також наголосив на необхідності паралельного запуску процесів льотних випробувань, підготовки оснащення, кодифікації та навчання обслуги, оскільки послідовна схема може затягнути реалізацію на два роки.
