Прообразами монумента «Батьківщина-мати» стали дві українки – Ніна Данилейко та Галина Кальченко, розповів у інтерв'ю «Радіо Свобода» старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій.
Архітектор Василь Бородай з самого початку задумував «Батьківщину-матір» саме як українку, а не типову колгоспницю чи радгоспницю із журналу «Крестьянка». За словами історика, головним прообразом скульптури вважають Ніну Данилейко, тоді як риси обличчя могли бути взяті зі скульпторки Галини Кальченко.
«Хто позував? Про обличчя – говорять, що Галина Кальченко. Натомість Ніна Данилейко – скоріш за все, її фігура використана. Бо вона досить таки статна жінка. Вона й сама говорить, що позувала скульптору», – пояснив Кабачій.
Ніна Данилейко народилася у селі Гребінки на Київщині. У студентські роки вона працювала сторожем у Ботанічному саду біля Видубицького монастиря, поруч із яким художники та архітектори орендували майстерні. Саме там її запросили позувати для скульптури, назвавши «типовою українкою», пише портал «Моя Київщина».
Спочатку монумент планували зробити у вигляді жінки з дитиною, але від цієї ідеї відмовилися, бо верхня частина композиції здалеку нагадувала б тризуб. Зрештою вирішили, що жінка триматиме меч і щит.
Син Ніни Данилейко, Данило, розповів, що мама позувала для першого варіанту монумента, але цю концепцію не затвердили. «Я не думаю, що мама шкодувала, що брала участь у створенні цього образу. На публіку ми не виносили цієї інформації, але в сім'ї знали, що ця історія була. Щоб вона ходила і прапором махала – „Це – я!“ – такого не було», – поділився він.
Іншим прообразом «Батьківщини-матері» вважають українську скульпторку Галину Кальченко. Василь Бородай неодноразово розповідав, що навмисно надав обличчю монумента риси своєї колеги, хоча ніс довелося трохи подовжити, щоб він не здавався сплюсненим при погляді знизу.