Продюсерки Ольга Брегман і Наталія Лібет розповіли про свій досвід створення власної компанії та роботу на міжнародних кінофестивалях, зокрема на Берлінале 2026 року. За словами Брегман, ідея об’єднатися виникла після початку повномасштабного вторгнення, коли обидві відчули, що більше немає сенсу відкладати власні проєкти через страх чи невпевненість. Назву компанії 2Brave вони вигадали під час подорожі через Варшаву, прагнучи підкреслити і хоробрість, і партнерство.

У розмові з lb.ua продюсерки зазначили, що у своїй роботі часто доповнюють одна одну: Лібет більше займається ігровими та міжнародними проєктами, організовує стратегії, а Брегман зосереджена на документалістиці та виробничих питаннях. Вони порівнюють свою співпрацю з дуетом «доброго і злого поліцейського», де ролі постійно змінюються залежно від ситуації.

Обговорюючи копродукційні проєкти, Лібет підкреслила, що попри складнощі з фінансуванням у Європі, їм вдається знаходити партнерів і ресурси за кордоном. Вона зазначила: «Ми щасливиці, бо працюємо за кордоном з друзями. Це просто удача — знайти друзів, з якими ще й працюєш з охотою». Брегман додала, що успіх у копродукціях значною мірою залежить від досвіду команди та вміння доводити проєкти до кінця, що цінується європейськими партнерами.

Продюсерки наголосили, що копродукція в Україні досі залишається рідкісною, але війна змусила багатьох шукати фінансування за межами країни. Вони згадали про підтримку з боку європейських фондів, зокрема Нідерландського фільмофонду та The European Solidarity Fund For Ukrainian Films. «Коли ми робимо фільми, то несемо з собою прапор України», — підкреслила Лібет, наголошуючи на важливості об’єднання зусиль для просування української культури.

Щодо присутності України у міжнародній кіноіндустрії, Лібет зазначила, що українських кінематографістів дедалі частіше запрошують на професійні платформи, а їхній професіоналізм визнають у світі. Водночас вона вказала на необхідність посилення державної підтримки для просування українських фільмів на міжнародних ринках, адже самостійно продюсерам важко досягати впливових результатів.

Окремо Лібет прокоментувала ставлення до російських проєктів на фестивалях, зауваживши, що індустрія побудована на особистих зв’язках, і нові російські імена практично не з’являються на великих майданчиках, окрім вже відомих режисерів.