Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області та направив на новий розгляд справу щодо законності штрафів, накладених на підприємця за продаж компонентів для електронних сигарет в одній торговій точці.
Під час перевірки вейп-шопу податковий орган зафіксував продаж рідин для електронних сигарет, ароматизаторів, гліцерину та інших компонентів без необхідних ліцензій. За результатами перевірки ДПС застосувала до підприємця фінансові санкції за реалізацію продукції без ліцензії, без акцизних марок та за продаж сировини для рідин електронних сигарет, обіг якої заборонений законодавством.
Апеляційний суд раніше скасував більшість штрафів, дійшовши висновку, що податковий орган не довів належними доказами факт продажу саме підакцизної продукції та забороненої сировини. Суд також зазначив, що окремі компоненти, такі як гліцерин чи ароматизатори, самі по собі не є "сировиною для рідин" у розумінні закону.
Однак Верховний Суд не погодився з таким підходом і вказав на неповне дослідження обставин справи апеляційною інстанцією. Суд наголосив на необхідності оцінити не лише окремі товари, а й їх сукупність, профіль діяльності торгової точки та фактичне призначення продукції. За словами суду, продаж компонентів у одній торговій точці може бути прихованою формою реалізації забороненої сировини або наборів для самостійного виготовлення рідин для електронних сигарет.
У постанові Верховний Суд також звернув увагу, що закон прямо забороняє роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, нікотином та сировиною для рідин електронних сигарет, незалежно від того, чи продаються ці речовини окремо, чи у складі наборів. Постанова набрала законної сили 9 липня 2026 року, є остаточною та не підлягає оскарженню. Основна частина спору буде повторно розглянута апеляційним судом з урахуванням правових висновків касаційної інстанції.
З 11 липня 2024 року в Україні діє закон, що забороняє продаж ароматизованих рідин для електронних сигарет зі смаками, відмінними від тютюнового. Більшість споживачів обирають вейпи саме через рідини зі смаками, тому після заборони значна частина користувачів перейшла на споживання нелегальної продукції.
Деякі виробники намагаються обійти заборону, використовуючи схему "самозамісів", коли споживачу продають або дарують рідину та інші компоненти окремо, а змішування відбувається самостійно. Таким чином відповідальність перекладається на споживача.
За даними Кантар Україна, частка тіньового ринку електронних сигарет та рідин до них становить 93,6%, при цьому найвищий рівень нелегальності зафіксовано у сегменті одноразових пристроїв та сигарет з рідинами у багаторазових картриджах — 100%. Виробники заборонених вейпів намагаються легалізуватися через Всеукраїнську асоціацію ринку електронних сигарет (ВАРЕС), яка об'єднує учасників, чия діяльність пов’язана з обігом нелегальних електронних сигарет, що підтверджено судовими рішеннями.