Державна податкова служба України та Державна прикордонна служба запровадили автоматичний обмін інформацією про перетин державного кордону. Як повідомляє Obozrevatel, це нововведення викликало жваве обговорення у суспільстві: у соцмережах з’явилися припущення про «податковий контроль на кордоні», автоматичну заборону виїзду боржникам і навіть про «тотальне стеження» за громадянами.

Насправді більшість таких тверджень не відповідає дійсності. Зміни полягають у тому, що раніше податкова служба надсилала окремі запити до прикордонників і чекала на відповідь, а тепер цей процес автоматизовано: співробітник ДПС формує електронний запит щодо конкретної особи чи транспортного засобу, і відповідна інформація надходить по захищених державних каналах зв’язку. Кожен запит підписується кваліфікованим електронним підписом посадової особи та фіксується в електронних журналах аудиту. Нових повноважень податкова не отримала — лише швидший доступ до вже доступної інформації.

Автоматичний обмін не означає, що на пунктах пропуску з’являться представники податкової, для виїзду за кордон потрібно буде отримувати додаткові дозволи чи довідки, або що наявність податкової заборгованості автоматично стане підставою для заборони виїзду. Як і раніше, тимчасове обмеження права на виїзд можливе лише у випадках, прямо передбачених законом.

Найбільший практичний ефект новий механізм матиме для контролю за використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) керівниками підприємств, а також у питаннях визначення податкового резидентства фізичних осіб. Зокрема, якщо документи підписані КЕП керівника під час його перебування за кордоном, це не є порушенням, але може стати підставою для додаткових питань, якщо є ознаки використання підпису іншою особою. Бізнесу рекомендують не передавати КЕП іншим працівникам, а у разі відсутності керівника належно оформлювати повноваження інших посадових осіб.

Для українців, які тривалий час перебувають за кордоном, питання податкового резидентства набуває особливого значення. Інформація про перетин кордону може стати ключовим доказом під час податкових перевірок і спорів щодо резидентства, застосування правила 183 днів, декларування іноземних доходів чи виконання правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК). Водночас сам факт перебування за кордоном не є єдиним критерієм — враховуються також місце постійного проживання, центр життєвих інтересів та інші обставини.

Ще одним напрямком використання нових даних може стати боротьба з «сірим» імпортом — аналіз регулярного переміщення осіб і транспортних засобів для виявлення систематичного ввезення товарів під виглядом особистих речей без належного митного оформлення. Водночас часті перетини кордону самі по собі не є порушенням.

Автоматичний обмін інформацією між податковою та прикордонною службою — частина ширшої тенденції цифровізації державного контролю, коли різні державні органи інтегрують свої інформаційні системи. Тепер до вже доступних для податкової реєстрів додаються і дані про перетин кордону.

Для бізнесу це означає необхідність переглянути внутрішні процедури щодо використання КЕП, оформлення повноважень і врахування питань податкового резидентства у міжнародній діяльності. Фізичним особам, які довго перебувають за межами України, варто контролювати строки перебування, зберігати документи, що підтверджують податковий статус, і за потреби звертатися за індивідуальними консультаціями.

Загалом, автоматичний обмін інформацією не вводить нових обмежень на виїзд і не створює додаткових обов’язків для громадян чи бізнесу, але значно скорочує час отримання податковими органами необхідних даних для контролю.