Після захоплення територій російськими військами окупація не завершується — Росія починає змінювати всі аспекти життя місцевих жителів: від роботи судів і шкіл до релігійних громад і дитячих уявлень про майбутнє. Про це пише Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», аналізуючи журналістські матеріали про життя українців під тимчасовою окупацією.

За даними «Детектор медіа», спочатку на захоплених територіях з’являються російські військові, далі — катівні, фільтраційні процедури, кримінальні справи та окупаційні суди. Згодом вводяться нові шкільні програми, мілітаризовані дитячі організації, контроль над релігійними громадами та пропаганда, яка поступово витісняє українську ідентичність. Викрадення працівників Запорізької АЕС, використання цивільних як примусової робочої сили, депортація та мілітаризація дітей, переслідування релігійних громад — це не поодинокі випадки, а елементи системи, яка має на меті підпорядкувати не лише територію, а й повсякденне життя людей.

Як зазначає Міський, страх стає не побічним ефектом, а інструментом окупації. Наприклад, у матеріалі Олександра Носка для «Першого Запорізького» описано, як після захоплення Енергодара співробітників АЕС викрадали без пояснень, а їхні родичі тижнями не знали про місцезнаходження близьких. Зникнення людей без офіційних затримань чи звинувачень змушувало інших мешканців міста мовчати, уникати питань і проявів проукраїнської позиції. Згодом страх поступається місцем системі «законності» — з’являються сфабриковані кримінальні справи, суди та вироки на роки. Так, інженера ЗАЕС Сергія Потінга російський суд засудив до 19 років колонії, а його дружину Ірину затримали, щоб під тортурами дізнатися місцезнаходження чоловіка.

Окремий вимір системи — використання цивільних як безправної робочої сили. Як повідомляє Elina Sulima (ZMINA), Олена Ягупова після викрадення була змушена разом з іншими цивільними працювати на російських військових: чоловіків змушували копати окопи, жінок — готувати їжу та прибирати. Олена зазнала сексуального насильства. Після повернення на підконтрольну Україні територію їй вдалося домогтися офіційного визнання статусу потерпілої від торгівлі людьми через злочини окупантів.

Окупація спрямована і на дітей. Розслідування Inna Hadzynska та Tymofii Kramariv для texty.org.ua розповідає про сиріт Стаса Балицького та Колю Сєдих, яких з дитинства виховували в інтернатах на окупованій території Донеччини. Згодом їх вивезли до Росії, де вони закінчили кадетський корпус і стали частиною російської армії. Інший матеріал BBC News Україна показує, як у школах окупованої Херсонщини дітей заохочують вступати до «Юнармії», де їм надають привілеї, навчають військової справи та пропагують російські наративи. За оцінками BBC, лише за перші вісім місяців 2023 року «Юнармія» провела понад 1200 заходів у окупованій Донеччині, більшість із яких були пов’язані з військовою підготовкою.

Як підсумовує Міський, окупація не обмежується фізичним контролем — вона охоплює всі сфери життя, перетворюючи страх, насильство, пропаганду та примус на щоденну реальність для мешканців захоплених територій.