Штаб-сержант Віктор Бриткару загинув 9 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на спостережному посту «Мальборо» в районі села Довга Балка Донецької області. Він отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок атаки FPV-дроном, повідомляє Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України.
Віктор народився 15 липня 1993 року в селі Любашівка Одеської області. Ще в дитинстві захоплювався риболовлею та допомагав батькам доглядати сад. Хлопець любив математику, історію та географію, а також охоче допомагав молодшій сестрі з уроками. Спочатку розглядав можливість навчання для роботи у мореплавстві, але обрав військову службу.
У 2015 році він добровільно вступив до Краматорського прикордонного загону та брав участь у бойових діях на сході України під час проведення АТО. З грудня 2017 року служив за контрактом у 26-му прикордонному загоні ДПСУ, де зарекомендував себе як відповідальний військовослужбовець, який не уникав складних завдань. Після повернення до мирного життя працював у сфері безпеки, встановлюючи системи відеоспостереження та пожежної сигналізації.
З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Віктор знову повернувся до служби. Спочатку він захищав південні рубежі України у складі Одеського прикордонного загону, а згодом став оператором безпілотних авіаційних комплексів у підрозділі «Фенікс». Виконував бойові та спеціальні операції на Харківському напрямку та в Костянтинівському районі Донеччини.
З січня 2025 року продовжив службу у Третьому прикордонному загоні, де виконував завдання у відділі безпілотних авіаційних систем. За даними «Книги пам’яті органів системи МВС», екіпаж БпАК «Vampire» за участю Віктора 16 квітня 2025 року знищив легковий автомобіль із боєкомплектом у районі села Борки Російської Федерації, а 21 квітня — вантажний автомобіль із продовольством поблизу села Двулучне РФ, що суттєво послабило ворога.
З травня 2025 року Віктор виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. З 3 червня по 9 липня він ліквідував п’ять військовослужбовців противника, легкий тактичний автомобіль, мотоцикл і дві ворожі позиції в районах сіл Яблунівка та Олександропіль.
Побратими згадують Віктора як відповідального, надійного та відданого воїна, який ніколи не залишав товаришів у біді. За словами сестри Анастасії, він був доброзичливим, щирим і відповідальним, особливо цінував сімейні зв’язки.
Поховали Віктора Бриткару в селі Вишневе Одеської області, де він провів дитинство. Нещодавно родині загиблого прикордонника вручили медаль «За військову службу». Церемонія відбулася за участі військовослужбовців Одеського прикордонного загону та представників Пересипської районної адміністрації.
Вічна слава і шана захиснику України.