З літа 2026 року російсько-українська війна перейшла у фазу тотального знищення економічної інфраструктури супротивника, що призвело до масштабних атак на порти та транспортні шляхи в Чорному й Азовському морях. Україна змогла завдати значних втрат російському флоту, пошкодивши сотні суден і частково заблокувавши порт Новоросійськ, однак Росія у відповідь посилила удари по українських чорноморських портах, що суттєво вплинуло на експортні можливості України.

За даними Міністерства аграрної політики, у липні 2026 року Україна експортувала 3,67 млн тонн агропродукції — на 23% менше, ніж у червні. Національний банк оцінює втрати від недоотримання експортної виручки у другій половині 2026 року понад 2 мільярди доларів. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький попереджає, що через блокування морського експорту понад 30 мільйонів тонн агропродукції можуть не потрапити на світові ринки, а внутрішні ціни на зернові та олійні вже впали на 30%. Прямі втрати агросектору у 2026 році можуть сягнути 1,5–3 мільярдів доларів.

Від блокади страждає й металургія: до 60% експорту чорних металів та залізорудної сировини здійснюється морем. Президент об’єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков наголошує: «Доступ до моря — найбільш вагомий фактор виживання нашої галузі. Це більша проблема, ніж у 2022–2023 роках, бо тоді були кращі ціни і підприємства змогли пережити кризу. Зараз альтернативи портам Одеси немає».

Уряд намагається підтримати експортерів через розширення залізничних, автомобільних та дунайських маршрутів, але вони забезпечують лише до 55% пропускної спроможності портів Великої Одеси. Додатково діють антикризові програми: оптимізація кредитування аграріїв, послаблення від НБУ для компаній із проблемною логістикою, а також звернення до Єврокомісії щодо компенсації відсотків за кредитами. Проте ці заходи дозволяють лише тимчасово втримати ситуацію під контролем.

Окремий вплив має позиція Туреччини, яка, як зазначає керівник аналітичного центру «Ділова Столиця» Вадим Денисенко, фактично блокує Чорне море, ускладнюючи бюрократичні процедури для суден, що прямують до Одеси та Новоросійська. Анкара прагне змусити сторони зупинити бойові дії на морі, адже і Україна, і Росія є ключовими торговельними партнерами для Туреччини. Однак поки що немає ознак, що порти повернуться до нормальної роботи найближчим часом.

Попри складну ситуацію, завдяки альтернативним маршрутам, урядовим програмам і підтримці з боку Європи український бізнес має шанс пережити 2026 рік. Проте подальші перспективи експорту залишаються невизначеними через нарощування ударних можливостей Росії та нестабільність на Чорному морі.