Сенат США 28 липня затвердив Волтера "Джея" Клейтона III на посаді Директора національної розвідки (DNI). Передача повноважень від тимчасового керівника Білла Пулте запланована на 3 серпня.

Клейтон очолюватиме американське розвідувальне співтовариство, до якого входять 18 структур, зокрема ЦРУ, Агентство національної безпеки, військова розвідка та розвідувальні компоненти ФБР, Державного департаменту і Міністерства фінансів. Його завдання — об’єднувати інформацію від різних відомств і забезпечувати президента, військове керівництво та Конгрес своєчасними й об’єктивними оцінками.

Новий директор не є кадровим розвідником, а має юридичний бекграунд: колишній голова Комісії з цінних паперів і бірж США, керівник юридичної практики та федеральний прокурор. У документах для Сенату він визнав, що не керував розвідувальною діяльністю раніше, але має досвід у справах контррозвідки, тероризму, відмивання коштів, кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури.

Клейтон наголосив на важливості чіткого визначення місії, пріоритетів і критеріїв оцінювання результатів. Для протидії Росії це означає посилення уваги до фінансових потоків військово-промислового комплексу РФ, обходу санкцій, прихованих активів, закупівель технологій, діяльності агентів впливу та взаємодії Москви з Китаєм, Іраном і КНДР.

Призначення Клейтона відбулося за партійною лінією, 51 сенатор підтримав, 47 — проти. Демократи висловили сумніви щодо його здатності протистояти політичному тиску. Віце-голова сенатського Комітету з розвідки Марк Ворнер підкреслив, що головним випробуванням стане здатність Клейтона гарантувати незалежність аналітиків і не підганяти оцінки під політичні побажання.

Щодо України, Клейтон визнав необхідність надання інформації про плани Росії, але підкреслив, що обсяг підтримки визначатиме президент. Він не дав однозначної відповіді щодо законодавчого закріплення довготривалої допомоги Україні, пообіцявши вивчити ініціативу і співпрацювати з Конгресом.

Клейтон також зазначив, що "стійке врегулювання" війни може відкрити шлях до потепління американо-російських відносин і відновлення геостратегічної та комерційної взаємодії. Це сигнал, який Україна має враховувати, адже частина американської політичної системи розглядає можливість обмеженої співпраці з Москвою після певної угоди.

Таким чином, новий керівник розвідки США може зробити акцент на системності, юридичній обережності та економічних аспектах безпеки, що важливо для протидії фінансовим і технологічним механізмам, які дозволяють Росії вести війну. Водночас ключовим залишається питання професійної незалежності Клейтона у стосунках із президентом США Дональдом Трампом, від якого залежатимуть остаточні рішення щодо розвідувальної допомоги, санкцій і політики щодо Росії.

За даними, наведеними в документах для Сенату та заявами сенаторів, головним викликом для Клейтона буде говорити президенту не те, що хочеться почути, а те, що підтверджується розвідувальними даними.