Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), офіційно заявляє про рівні умови для всіх учасників ринку. Проте аналіз останніх рішень регулятора свідчить про значні дисбаланси, які створюють переваги для найбільших операторів.

У своїх документах НКЕК стверджує, що «бере до уваги інтереси усіх сегментів ринку електронних комунікацій та усіх його учасників, а не надає преференцію окремим його складовим, окремим учасникам чи групі учасників». Однак практика показує інше. Мобільні оператори, які активно розвивають послуги домашнього фіксованого Інтернету, мають значно більші фінансові ресурси завдяки мобільному бізнесу, що дає їм конкурентну перевагу над незалежними провайдерами, які фінансують мережі власними доходами.

Завдання НКЕК як незалежного регулятора полягає у забезпеченні рівних конкурентних умов, але її рішення дедалі частіше сприймаються як такі, що посилюють позиції найбільших гравців. Це викликає сумніви щодо неупередженості регулятора, адже офіційні заяви про однакове ставлення не підтверджуються конкретними діями.

Особливо показовою є ситуація з кабельною каналізацією електрозв’язку. Оператори тривалий час користувалися нею за чинними правилами, але останнім часом виникла практика стягнення окремої плати за розміщення оптичних муфт. Конфлікт між операторами та Укртелекомом загострився після того, як НКЕК зайняла позицію, сприйняту ринком як підтримка вимог Укртелекому щодо додаткових платежів. Це призвело до системних суперечок і додаткових витрат для багатьох провайдерів.

Коли регулятор декларує відсутність преференцій, суспільство оцінює не слова, а конкретні рішення. Якщо найбільші мобільні оператори отримують умови для посилення своїх позицій, а домінуючий власник кабельної каналізації — підтримку у спірному питанні, виникає питання, де саме проявляється рівність для всіх учасників ринку.

НКЕК має залишатися незалежною від усіх учасників — як великих операторів, так і власників критичної інфраструктури. Довіра до регулятора формується не деклараціями, а реальними діями, які забезпечують рівні правила гри для всіх учасників ринку, а не створюють переваги окремим категоріям.