Україна змогла використати стратегію війни на виснаження на свою користь у протистоянні з Росією. Про це йдеться у колонці американського військового історика Джана Джентіле та політолога Ендрю Радіна для The Hill.

Автори нагадують, що на початку повномасштабного вторгнення вважалося, що Росія має перевагу завдяки значним природним, економічним і людським ресурсам, а також готовності суспільства терпіти великі втрати. Проте реальність виявилася іншою: путінська військова економіка не витримує тривалих бойових дій і руйнується під тиском українських ударів на великі відстані.

Джентіле та Радін також зазначають, що існують чутки про невдоволення російських олігархів через ситуацію, що склалася. Війна на виснаження, хоч і не є ідеальним варіантом у військовій науці, історично часто призводила до перемоги через поступове ослаблення живої сили та техніки супротивника. Саме так Україна діє вже понад два роки, знищуючи російських солдатів швидше, ніж ті встигають їх замінити, а також максимізуючи економічні витрати війни.

Стратегія України поширюється і на внутрішні райони Росії, де завдають ударів по нафтогазовій інфраструктурі. Це скорочує експорт нафти та послаблює здатність російської економіки фінансувати війну. Водночас поки що невідомо, чи змусить це Володимира Путіна піти на компроміс, адже російська армія не чинить внутрішнього опору, хоча щодня втрачає близько 300 осіб.

Спираючись на історичні приклади, зокрема Першу світову війну, автори вважають, що ставка на перелом у результаті стратегії виснаження може дати результат. Для цього Україні потрібно й надалі дотримуватися обраної стратегії, посилювати удари на великі відстані, а партнери мають продовжувати підтримку.

Раніше оглядачі також відзначали, що українське керівництво сформувало нову стратегію, яка робить ставку не на масштабні наступальні операції, а на системне ослаблення військового та економічного потенціалу Росії. Ця концепція базується на ідеї "стратегічної нейтралізації" військових можливостей супротивника без вторгнення на територію РФ.

Кампанія ударів по російських нафтопереробних заводах дедалі більше впливає на внутрішню ситуацію в Росії, викликаючи дефіцит палива по всій країні. Паливна криза загрожує спробам Путіна контролювати ситуацію та приховати від громадян реальні витрати війни.